- 1
- Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.
- 2
- І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,
- 3
- кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.
- 4
- Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:
- 5
- Був я в городї, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба;
і прийшов аж до мене.
- 6
- Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землї, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.
- 7
- І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.
- 8
- Я ж сказав: Нї, Господи, бо нїщо погане або нечисте нїколи не входило в уста мої.
- 9
- Відказав же менї голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,
- 10
- Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.
- 11
- І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.
- 12
- Сказав же менї Дух ійти з ними, нїчого не розбираючи.
Пішли ж зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;
- 13
- і звістив нам, як видїв ангела в господї своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.
- 14
- Він глаголати ме слова до тебе, котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.
- 15
- Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.
- 16
- Згадав я тодї слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.
- 17
- Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?
- 18
- Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє!
- 19
- Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нїкому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.
- 20
- Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.
- 21
- І була рука Господня з ними;
і велике число увірувавши, навернулись до Господа.
- 22
- Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї;
- 23
- котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.
- 24
- Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри;
і прихилилось доволї народу до Господа.
- 25
- Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла,
- 26
- і, знайшовши його, привів його в Антиохию.
Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами.
- 27
- Тих же днїв прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию.
- 28
- Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча має бути по всїй вселеннїй, яка й постала за Клавдия кесаря.
- 29
- З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на запомогу братам, що жили в Юдеї.
- 30
- Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла.
|