1
Під той же час здвигнув цар Ірод руки, щоб мучити деяких із церкви.
2
Вбив же Якова, брата Йоанового, мечем,
3
а видївши, що се подобаєть ся Жидам, постановив схопити й Петра.
(Були ж днї опрісноків.)
4
І схопивши його, посадив у темницю, передавши чотиром четверицям воїнів стерегти його, задумавши після пасхи вивести його перед народ.
5
Стережено ж Петра в темницї;
церква ж без перестану молилась Богу за него.
6
Як же мав його вивести Ірод, спав тієї ночи Петр між двома воїнами, скований двома залїзами;
а сторожі перед дверима стерегли темницї.
7
І ось ангел Господень став перед ним, і сьвітло засияло в будинку;
торкнувши ж у бік Петра, підвів його, говорячи: Уставай боржій.
І поспадали кайдани з рук його.
8
І рече ангел до него: Підпережись та підвяжи постоли твої.
Зробив же так.
І рече йому: Надїнь одежу твою, та йди за мною.
9
І, вийшовши, пійшов слїдом за ним, і не знав, що се правда, що сталось через ангела;
думав же, що видїннє бачить.
10
Минувши ж перву сторожу й другу, прийшли до залїзних воріт, що вели в город, котрі самі собою відчинились їм;
і вийшовши пройшли одну улицю, і зараз відступив ангел від него.
11
І, прийшовши Петр до себе, рече: Тепер знаю справдї, що післав Господь ангела свого, і вирвав мене з руки Іродової і від усього дожидання народу Жидівського.
12
І зміркувавши, прийшов до хати Мариї, матери Йоана, званого Марком, де многі зібрались і молились.
13
Як же постукав Петр у сїнешні двері, вийшла послухати дївчина, на ймя Рода;
14
і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила дверей, а вбігши, сповістила, що Петр стоїть під дверима.
15
Вони ж сказали до неї: Збожеволїла єси.
Вона ж таки говорила, що се так.
Вони ж казали: Се ангел його.
16
Петр же не перестав стукати;
відчинивши ж, увидїли його, та й здивувались.
17
Махнувши ж їм рукою, щоб мовчали, оповів їм, як Господь вивів його з темницї.
Рече ж: Сповістїть Якова та братів про се.
І, вийшовши, пійшов у друге місце.
18
Скоро ж настав день, зробивсь немалий переполох між воїнами, що стало ся з Петром.
19
Ірод же, пошукавши його, й не знайшовши, судив сторожів, та й звелїв покарати їх.
І перейшовши з Юдеї в Кисарию, жив (там).
20
Лютував же Ірод на Тирян та на Сидонян.
Прийшовши ж однодушно до него, й приєднавши Бласта, царського постельника, просили примирря;
бо земля їх живилась од царської.
21
Призначеного ж дня Ірод, одігшись у царські шати і сївши на престолї, промовляв до них:
22
Народ же покликував: Голос Бога, а не чоловіка!
23
Зараз же поразив його ангел Господень за те, що не віддав слави Богу;
і з'їли його черви, і вмер.
24
Слово ж Боже росло і множилось.
25
Варнава ж та Савло вернулись із Єрусалиму, сповнивши службу, і взявши з собою Йоана, званого Марком.