1
Після сього, покинувши Павел Атини, прийшов у Коринт,
2
І, знайшовши одного Жидовина, на ймя Авкилу, родом Понтянина, тільки що прибувшого з Італиї, і Прискилу, жінку його (бо Клавдий повелїв, щоб усї Жиди вийшли з Риму), прийшов до них.
3
А, бувши одного з ними ремесла, пробував у них і робив;
були бо наметники по ремеслу.
4
І розмовляв що-суботи в школї, і пересьвідчував Жидів і Єленян.
5
Як же прийшов з Македониї Сила та Тимотей, був Павел спонукуваний духом, сьвідкуючи Жидам про Христа Ісуса.
6
Як же противились вони і хулили, струснувши він одежу, рече до них: кров ваша на голови ваші;
я чистий;
від нинї між погане йду.
7
І, пійшовши звідтіля, прийшов у господу одного, на ймя Юста, що поклоняв ся Богу, котрого господа була обіч школи.
8
Крисп же, шкільний старшина, увірував у Господа з усїм домом своїм, і многі з Коринтян, почувши, увірували, та й охрестились.
9
Рече ж Господь у нічному видїнню Павлу: Не бій ся, тільки говори й не мовчи:
10
бо я з тобою, і нїхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподїяти;
бо в мене багато людей у сьому городї.
11
І пробував там рік і шість місяцїв, навчаючи між ними слова Божого.
12
Як же старостував Галион в Ахаї, напали однодушно Жиди на Павла, та й повели його перед суд,
13
говорячи, що він намовляє людей проти закону шанувати Бога.
14
Як же хотїв Павел одкрити уста, каже Галион до Жидів: Жидове, коли б (тут була) кривда яка, або лихе дїло, вислухав би я вас (до слова).
15
Коли ж (тут) питаннє про слово, та імена, та про закон ваш, то гледїть самі;
суддею бо сього не хочу бути.
16
Та й повиганяв їх із судища.
17
Тодї всї Єленяне, взявши Состена, шкільного старшину, били його перед судищем;
та Галионові було про те байдуже.
18
Павел же, пробувши там ще доволї днїв, попрощавшись із братами, поплив у Сирию (а з ним Прискила й Авкила), остригши голову в Кинхреях;
бо зробив був обітницю.
19
Прибувши ж у Єфес, зоставив тих там, сам же, ввійшовши в школу, розмовляв з Жидами.
20
Як же просили його, щоб довший час побув у них, не зволив,
21
а попрощав ся з ними, говорячи: Притьмом мушу сьвято, що надходить, сьвяткувати в Єрусалимі;
та вернусь знов до вас, коли буде воля Божа.
І поплив з Єфесу.
22
А прибувши в Кесарию, вступив (до Єрусалиму), і привитавши церкву, пійшов ув Антиохию.
23
І, пробувши тут час якийсь, вийшов, проходячи рядом Галацьку сторону та Фригию, і утверджуючи всїх учеників.
24
Один же Жидовин, на ймя Аполос, родом Александриєць, чоловік вимовний і сильний у писаннях, прийшов у Єфес.
25
Сей був наставлений на путь Господень, і палаючи духом, промовляв і навчав пильно про Господа, знаючи тільки про хрещеннє Йоанове.
26
І почав одважно говорити в школї.
Слухаючи ж його Авкила та Прискила, прийняли його, і виложили йому доладнїщ путь Господень.
27
Як же захотїв він перейти в Ахаю, писали брати ученикам, напоминаючи прийняти його;
а він прибувши, много помагав тим, що увірували благодаттю;
28
сильно бо обличав Жидів прилюдно, доводячи писаннями, що Ісус єсть Христос.