1
При кінцї кожних сїм років робити меш відпуст.
2
А робити меш відпуст ось як: Кожний, хто пожичив кому, подарує пожичку, що дав її рукою своєю ближньому свому.
Не буде напирати на ближнього свого чи на брата, бо обявлено відпуст Господнїй.
3
Від чужоземця можна тобі вимагати;
а те, що маєш в брата твого, те мусить відпустити йому рука твоя;
4
Нехай же не буде в тебе вбогого.
Бо Господь благословити ме тебе достатком у землї, що Господь, Бог твій, дає тобі в наслїддє, щоб була твоя,
5
Як тільки будеш пильно слухати голосу Господа, Бога твого, і дбати меш, щоб сповняти всї заповідї, що заповідаю тобі сьогоднї.
6
Бо Господь, Бог твій, благословив тебе, як сам обіцяв тобі;
і ти давати меш пожичку на застав багацько народам, сам же ти не брати меш жадної пожички на застав;
і панувати меш над багацько народами, над тобою ж не панувати муть вони.
7
Коли буде в тебе вбогий чоловік, хто небудь із братів твоїх, в якій оселї твоїй, у землї твоїй, що дає тобі Господь, Бог твій, то не будеш твердий серцем і не зачиниш руки твоєї перед бідним братом твоїм.
8
Нї, ти відчиниш руку твою і даси йому на застав, скілько йому треба для недостатку його.
9
Бережись, щоб не зродилась грішна думка в серцї твоїм, як скажеш собі: надходить семий рік, рік відпусту!
Та й станеш дивитись лихим оком на вбогого брата твого, і не даси йому нїчого, і нарікати ме він на тебе перед Господом і буде на тобі гріх.
10
Давай щиро і не сердься, як давати меш йому;
бо за се благословить тебе Господь, Бог твій, у всякому дїлї рук твоїх і в усьому, що чиниш руками твоїми.
11
Вбогі бо люди нїколи не переведуться на землї;
тим то я тобі й заповідаю, говорючи: Ти мусиш відчиняти руку твою для брата твого, для злиденного твого і для вбогого твого в землї твоїй.
12
Коли буде проданий тобі брат твій, Єврей чи Єврейка, та прослужить шість років в тебе, так у семому роцї відпустиш їх від себе на волю.
13
Тільки ж бо, як відпускати меш його від себе на волю, то не подоба тобі відпускати його з порожнїми руками.
14
Ти надїлиш його щедро із твоєї дрібної скотини та й з току твого і з виноточила твого;
чим тебе Господь, Бог твій, благословив, з того й даси йому.
15
І памятай, що ти був рабом в Египецькій землї, та що Господь, Бог твій, визволив тебе;
тому заповідаю тобі сьогоднї ті речі.
16
Коли ж станеться, що він до тебе скаже: Не пійду від тебе, тому може що він любить тебе і дім твій, або що добре йому в тебе жити,
17
Так возьмеш ти шило та й проколеш його в ухо до дверей, і буде він до віку тобі рабом;
так само зробиш і з рабинею твоєю;
18
Нехай не буде тобі тяжко випустити його на волю;
бо заробляв він тобі удвоє більше як наймитова плата, сїм років;
і благословити ме тебе Господь, Бог твій, у всьому, що ти робиш.
19
Усї перваки самцї, що зродяться тобі із дрібної скотини твоєї, присьвятиш Господеві, Богу твому.
Не поставиш до роботи первака твого бугая, і не стригти меш первака з дрібної скотини твоєї.
20
Перед Господом, Богом твоїм, їсти меш їх що року на місцї, що вибере Господь, Бог твій, ти сам і дім твій.
21
Коли ж у його та буде яка хиба, чи кульгаве, чи сьліпе воно, не приносити меш його в жертву Господу, Богу твому.
22
В оселї твоїй їсти муть його, чистий і нечистий однаково, як ланю та оленя.
23
Тілько крові його не їсти меш;
на землю виллєш її як воду.