1
Як прийдеш у землю, що Господь, Бог твій, дасть у наслїддє тобі, і ти займеш її та й осядешся там,
2
То возьмеш всї первоплоди землї, що ти звезеш із поля, що дасть тобі Господь, Бог твій, і положиш у кошик, та й пійдеш до місця того, котре вибере Господь, Бог твій, щоб сьвятилось там імя його.
3
І прийдеш до сьвященника, що тодї буде, і промовиш до його: Обявляю сьогоднї перед Господом, Богом моїм, що я прийшов у землю, яку дати нам клявся Господь батькам нашим!
4
І візьме сьвященник із рук твоїх кошика та й поставить перед жертівником Господа, Бога твого.
5
І станеш промовляти перед Господом, Богом твоїм, словами: Блукаючий Арамій був батько мій: спустивсь він в Египет і пробував там малолюдним;
і став він там народом сильним, потужним і лїчбою великим.
6
Египтяне ж зневажали і неволили нас і примушували нас до тяжкої роботизни.
7
Тодї залебедїли ми до Господа, Бога батьків наших;
і Господь почув наш голос і побачив наше горюваннє і нашу гірку працю і нашу тїсноту;
8
І вивів нас Господь із Египту потужною рукою і простягнутою правицею, і великим страхом, ознаками й чудесами;
9
І привів нас на се місце, і надїлив нам сю землю, текучу молоком і медом.
10
І се приношу я тепер первоплоди землї, що ти, Господе, дав єси менї.
І поставивши їх перед Господом, Богом твоїм, поклонишся перед Господом, Богом твоїм;
11
І будеш радїти всїм добром, яке Господь, Бог твій, дав тобі й домові твому, ти сам і Левит і приходень, що між людьми твоїми буде.
12
Як на третїй рік, що є рік десятин, скіньчиш віддїляти десятину з усякого твого вроджаю, і даси їх Левитові, приходневі, сиротї та вдові, щоб харчувались до сита в оселях твоїх:
13
Тодї промовиш перед Господом, Богом твоїм: Я винїс присьвяти з домівки, оддав їх Левієві і приходневі, і сиротї і вдові, сповняючи всї заповідї твої, що заповідав єси менї;
не переступив я твоїх заповідей і не забув їх.
14
Я не їв нїчого з них в тузї моїй і не відкладав з них набік як нечистий, і не давав з них нїчого про мерця;
я слухав голосу Господа, Бога мого, і чинив усе, що ти заповідав менї.
15
Споглянь з дому сьвятостї твоєї, з небес, і благослови твій люд Ізраїльський, і землю, що дав нам єси, як ти клявся батькам нашим, землю текучу молоком і медом!
16
Того дня заповідає тобі Господь, Бог твій, сповняти сї встанови й присуди;
оце ж додержуй їх і сповняй їх всїм серцем твоїм і всїєю душею твоєю.
17
Господеві ти обіцяв сьогоднї, що він буде тобі Богом, та що ходити меш дорогами його і додержувати встанови його і заповідї його і присуди його, і слухати голосу його.
18
А Господь обіцяв тобі сьогоднї, що будеш народом його власним, як обіцяв тобі, коли будеш додержувати заповідї його;
19
І що зробить тебе висшим над усї народи, яких він сотворив, хвалою і славою і красою;
щоб ти був сьвятим народом у Господа, Бога твого, як він заповідав.