1
І коли будеш пильно слухати голосу Господа, Бога твого, і старатись сповняти всї заповідї його, що заповідаю їх тобі сьогоднї, так Господь, Бог твій, поставить тебе висше над усї народи землї.
2
І зійдуть на тебе всї 'цї благословення і сповняться на тобі, коли слухати меш голосу Господа, Бога твого:
3
Благословен будеш в містї і благословен на полї;
4
Благословен буде плід нїдра твого, і плід землї твоєї і плід скотини твоєї, плід коров твоїх і плід овець твоїх.
5
Благословен буде кошик твій і дїжа твоя.
6
Благословен будеш входючи, і благословен виходючи.
7
Допустить Господь, що вороги твої, що проти тебе встали, будуть поражені перед тобою;
по одній дорозї вийдуть проти тебе, а сїма дорогами втїкати муть перед тобою.
8
Господь буде благословити твої комори і всяке дїло рук твоїх, і благословити ме тебе в землї, що дає тобі Господь, Бог твій.
9
Поставить Господь тебе сьвятим народом про себе, як клявся тобі, коли сповняти меш заповідї Господа, Бога твого, і ходити меш дорогами його;
10
І побачять всї народи землї, що тебе названо іменем Господнїм, і бояти муться тебе.
11
І дасть Господь тобі достаток плоду нїдра твого і плоду скотини твоєї і плоду поля твого, добробит у землї, що клявся Господь батькам твоїм дати тобі.
12
Господь відчинить для тебе благодатну скарбницю свою, небо, щоб дати тобі своєї пори дощ і щоб благословити всяке дїло руки твоєї;
і пожичати меш многим народам, сам же не пожичати меш.
13
І вчинить Господь тебе головою, не хвостом, і будеш все йти вгору, нїколи вниз, коли будеш слухати заповідей Господа, Бога твого, що заповідаю тобі сьогоднї, щоб додержував і сповняв їх,
14
І не відхилявся від усїх слів, що заповідаю вам сьогоднї, нї праворуч, нї лїворуч, щоб ходити за иншими богами і служити їм.
15
Коли ж не слухати меш голосу Господа, Бога твого, і не старати мешся сповняти всї заповідї його і встанови, що заповідаю тобі сьогоднї, так прийдуть на тебе всї 'цї прокляття і справдяться над тобою:
16
Проклят будеш в містї, і проклят будеш на полї.
17
Проклят буде твій кошик і дїжа твоя.
18
Проклят буде плід нїдра твого і плід поля твого, плід коров твоїх і плід овець твоїх.
19
Проклят будеш при входї і проклят будеш при виходї.
20
Господь посилати ме на тебе прокляттє, смуток і закляття на все, що робиш рукою твоєю, що нї чинити меш, докіль не погибнеш і не щезнеш нагле за ледарство вчинків твоїх, за те, що покинув мене.
21
Побивати ме тебе Господь чумою, докіль ти не щезнеш із землї, куди прийшов, щоб заняти її.
22
Побивати ме тебе Господь сухотою і трясцею, і спекою і пожарами, і посухою і снїтїйом і споловілим колосом;
і все те буде непокоїти тебе, поки не згинеш.
23
І стане міддю твоє небо, що над головою твоєю, і зелїзом земля, що під тобою.
24
Замість дощу сипати ме Господь на землю твою порохами та піском: з неба падати ме се на тебе, поки не згинеш.
25
Оддавати ме тебе Господь на забій перед ворогами твоїми;
по одній дорозї виходити меш проти них, а сїма шляхами втїкати меш від них, і будуть гонити тебе по всїх царствах землї.
26
І буде твій труп поживою усякому птаству піднебесному і зьвірам земним, і нїхто не буде відганяти їх.
27
Побивати ме тебе Господь Египецькими болячками, і вередами і коростою і струпом, що не здолїєш вилїчитись від них.
28
Побивати ме тебе Господь шаленнєм і слїпотою і одеревіннєм серця;
29
І ходити меш в полудне помацьки кругом, як слїпий мацяє в темряві, і нїщо не вдасться тобі в дорозї твоїй;
всякого дня будуть тілько неволити тебе і обдирати, і нїхто не рятувати ме тебе.
30
Засватаєш жінку, а лежати ме з нею инший;
збудуєш домівку, та й не жити меш в нїй;
насадиш виноградник, та й не покористуєшся ним.
31
Бичка твого вбють перед очима твоїми, і не їсти меш з його;
осла твого заберуть перед тобою, і не вернеться тобі;
дрібну скотину твою пооддають ворогам твоїм, а в тебе нїкому буде рятувати її.
32
Синів твоїх і дочок пооддають иншому народові, і бачити муть очі твої і плакати муть по них всякого дня, а в руцї в тебе сили не буде.
33
Вроджай із поля твого і всю працю твою їсти ме нарід, що не знаєш його;
а з тебе будуть повсячасно тілько знущатись і мучити тебе.
34
І скрутишся ти од видовища, що побачять очі твої.
35
Побє тебе Господь лихими боляками на колїнах і по голенях, від підошви та й до тїмя твого, що не здолїєш вигоїтись.
36
Поведе тебе Господь і царя твого, що поставиш його над собою, до народу, якого не знав єси, нї ти нї батьки твої;
і служити меш там иншим богам, з дерева і каменя.
37
І зробишся чудовищем, поговоркою, і посьміховиском у всїх народів, що до них приведе тебе Господь.
38
Багацько насїння нести меш на поле, а мало збирати меш;
бо пожере його сарана.
39
Понасаджуєш виноградники і пообробляєш;
а вина не пити меш і не збирати меш грон: бо червяк поїсть їх.
40
Маслинне дерево буде в тебе по всїх займищах твоїх;
та не помастишся олїєю: бо маслини твої поопадають.
41
Сини й дочки вродяться тобі;
та вони твоїми не будуть, бо заберуть їх у полонь.
42
Усї дерева твої й плоди землї твоєї хрущ поз'їдає.
43
Приходень, що серед вас, підніметься висше і висше над тобою, а ти падати меш низше і низше.
44
Він тобі пожичати ме, ти ж не будеш йому пожичати;
він буде головою, а ти будеш хвостом.
45
І спадуть на тебе всї 'цї прокляття і гонити муть за тобою і постигнуть тебе, поки не погибнеш;
бо не послухав єси голосу Господа, Бога твого, і не додержав ти заповідї і встанови його, що він заповідав їх тобі.
46
І будуть сї прокляття на тобі ознакою й дивом і на твому насїнню по віки.
47
За те, що ти не служив Господеві, Богу твому, радїючи серцем у всїх достатках,
48
Служити меш ворогам твоїм, що пішле їх на тебе Господь, в голодї й холодї терплючи смагу і недостаток у всьому.
І положить він зелїзне ярмо на шию тобі, поки не знївечить тебе.
49
Господь наведе на тебе нарід здалека, з кінця землї;
як орел злетить на тебе народ, якого мови ти не розумієш;
50
Народ безмилосердний, такий, що не вважати ме на старих людей і над дїтворою не змилосердується;
51
Що пожирати ме плід скотини твоєї і вроджай землї твоєї, поки не знищить тебе;
що не оставить тобі нї зерна, нї вина, нї олїї, нї плоду дрібної скотини, поки знищить тебе.
52
І пооблягає він у тебе всї брами твої, поки не зруйнує по всїй землї твоїй високі і укріплені мури, на котрих ти вповав;
і пооблягає він у тебе всї оселї по всїй землї твоїй, що надїлив тобі Господь, Бог твій.
53
А ти їсти меш плід нїдра твого, тїло синів твоїх і дочок твоїх, що дав тобі Господь, Бог твій, в час облоги і в тїснотї, як тїснити муть тебе вороги твої.
54
Чоловік самий рознїжений і мягкого серця між вами, дивити меться завидним оком на брата свого, і на жінку серця свого і на других дїтей, що живими оставив,
55
Щоб не подїлитись нї з ким тїлом дїтей своїх, що їх їсти ме;
бо нїщо не зосталось йому під час облоги і тїсноти, як тїснити ме тебе ворог твій по всїх оселях твоїх.
56
Сама рознїжена і розпещена жінка, що з нїжностї і роскоші не важилась ступити босою ногою на землю, вона дивити меться завидним оком на чоловіка серця свого і на синів своїх і на дочок своїх
57
Задля плодового місця, що виходить з неї зпроміж ніг, і задля дїтей, що родить їх;
бо вона з'їсть їх тайкома задля недостатку всього під час облоги і тїсноти, як тїснити ме тебе ворог твій по оселях твоїх.
58
Коли не будеш додержувати і сповняти всї слова закону сього, що списано в цїй книзї, щоб ти боявся сього славного і страшного іменї Господа, Бога твого,
59
Так Господь допустить на тебе і на насїннє твоє надзвичайні кари;
великі і довгі муки і злі та й довгі немочі.
60
І знов наведе на тебе всї Египецькі пошестї, що їх лякаєшся;
і причіпляться вони до тебе.
61
Крім того всяку недугу і всяку біду, що не прописано їх в книзї закону сього, стане наводити Господь на тебе, аж покіль не занапастить тебе.
62
І зостанетесь ви малолюдними, а були ви лїчбою такі, як зорі небесні;
бо ти не послухав голосу Господа Бога твого.
63
І як радїв вами Господь, коли благословив вас добром і намножував вас, так радїти ме вами, Господь, коли стане вигублювати вас і нищити вас;
і відірве він вас од землї, що до неї привів тебе, щоб ти заняв її.
64
І розсїє тебе Господь проміж усїма народами від кінця до кінця землї, і служити меш там иншим богам, із дерева і з каменя, що їх ти не знав, нї батьки твої.
65
І між сими народами не мати меш впокою, і стопа твоя не знайде супокійного місця;
і нашле Господь страх на серце твоє, і танути муть очі твої і душа нити ме.
66
І життє твоє хитати меться перед тобою, і лякати мешся в ночі і в день, і не будеш певний життя свого.
67
Вранцї казати меш: Коли б вже той вечір був!
А ввечорі казати меш: Коли б вже той ранок прийшов - від страху в серцї твому, що буде тебе лякати, і від привиддя в очах твоїх, що бачити меш.
68
І приведе тебе Господь ізнов в Египет по тій дорозї, про яку мовляв я тобі, щоб ти більш не бачив її!
І продавати муть вас там як рабів і рабинь ворогам вашим, та нїхто й не куповати ме вас.
69
Се слова завіту, що Господь заповідав Мойсейові вчинити з синами Ізраїля, в Моабській землї, окрім завіту, що вчинив з ними на Гореб горі.