1
Оце ж слова, що ними Мойсей, чоловік Божий, благословив синів Ізрайлевих перед смертю своєю.
2
І промовив: Господь зійшов від Синая і явився із Сеїра;
засіяв із Паран гори і прийшов із тьмами сьвятих.
З його ж правицї палав вогонь закону про їх.
3
Існо, він любить племена свої;
всї сьвяті його в руцї твоїй;
і вони припали до ніг твоїх, кожне слухає слів твоїх.
4
Закон дав нам Мойсей, наслїддє громади Якова.
5
І він був царь Ізраїля, як збирались голови народа, всї поколїння Ізраїля.
6
Ти, Рубене, жий і не вимирай, і нехай буде потомків його велика сила!
7
А се благословеннє на Юду;
і промовив: Господе, почуй голос Юди, і приведи його до народу його;
будь рука його потужна для його і поможи йому проти ворогів його.
8
А Левія благословив словами: І тумим* твій і урим* твій будуть для чоловіка твого побожного, котрого ти спокушував в Массї, і заводив сварку при водах Мериви;
9
Що про батька свого і про матїр свою мовчав: Я не бачу його;
і що не знав братів своїх, і нїчого не знав про синів своїх.
Вони бо хоронили слово твоє і пильнували завіту твого.
10
Будуть вони навчати Якова присудів твоїх а Ізраїля закону твого;
вони приносити муть кадило перед тобою і всепаленнє на жертівнику твому.
11
Благослови, Господе, достатки його, а праця рук його нехай буде люба тобі;
трощи бедра тим, що встають проти його, і ненавидників його, щоб вони більше не встали!
12
А про Бенямина промовив: Він у Господа коханець і жити ме в його безпечно!
Він хоронить його по всякий день і між рамями його він відпочине.
13
А про Йосифа промовив: Благослови, Господе, землю його найбільшим даром небесним, росою, і дарами землї, що внизу;
14
І найкращими плодами року і місяцїв;
15
І найроскішнїйшими плодами правічних гір і найцїльнийшими плодами горбів вічних;
16
І всїми скарбами землї і всїми достатками її;
- і ласка того, хто в терновому кущі явився, нехай зійде на голову Йосифа, на тїмя найлуччого із братів своїх!
17
Сила його буде як первака бугая, а роги його як роги в буйвола.
Підобє він ними всї народи аж до кінців землї: Се тьми Ефраїмові і тисячі Манассієві.
18
А про Зебулона промовив: Радуйся, Зебулоне, в походах твоїх, а ти, Іссахаре, в шатрах твоїх!
19
Вони будуть зазивати народи на гору, і там приносити жертву справедливостї;
вони бо будуть вжиткувати достатки моря і закриті в пісках скарби.
20
А про Гада промовив: Благословен той, хто дасть простір Гадові!
Як левиця розлїгся, і трощить руку і голову.
21
Вибрав він собі саму перву частину землї, там бо пай законодавця для його призначений, і прийшов він поперед народу, і сповнив правду Господню і присуди його над Ізраїлем.
22
А про Дана промовив: Дан, се левчук, що стрибає із Базана.
23
А про Нафталїя промовив: Нафталїй ситий ласкою і сповнений благословеннєм Господа!
Полуднє й море будуть займище його!
24
А про Ассера промовив: Ти, Ассере, благословен будь синами;
будь він любий браттю свому і в олїї нехай полоще ноги свої!
25
Із зелїза і мідї будуть в тебе замки;
і, поки життя твого, поти буде сила твоя.
26
Нема над Бога Ізрайлевого, що несеться на небесах тобі на поміч, і в славі своїй на облаках.
27
Твоя пристань Бог предвічний, і ти на руках його вічних;
і він жене ворогів твоїх перед тобою і рече: Нищ їх!
28
Безпечно живе проживає Ізраїль, живе собі народ Якова окроме в сьвітї, в землї багатій хлїбом і вином;
а небеса його благословлять його росою.
29
О, блажен єси, Ізраїлю!
Де такий нарід, як ти, що спас тебе Господь, щит помочі твоєї і меч слави твоєї?
Вороги твої будуть піддобрюватись тобі, а ти ступати меш по горах їх.