1
Слухай, Ізраїлю!
Ти сьогоднї переходиш через Йордань, щоб увійти й запанувати над народами, що більші й потужніщі за тебе, і заняти міста великі й утверджені під саме небо,
2
Над народом великим і високорослим, над синами Енакіїв, що знаєш їх і чув про них: Хто встоїть проти синів Енака?
3
Знай же, що Господь, Бог твій, іде поперед тебе як огонь пожераючий;
він сам їх вигубить і сам їх нахилить перед тобою;
і ти проженеш їх і знищиш їх чим скорше, так як тобі казав Господь.
4
Як випре їх Господь Бог твій, перед тобою, не мовляй: За праведність мою привів мене Господь, Бог мій, опанувати сю землю, і за беззаконство сих народів Господь вигубив їх передо мною.
5
Не за праведність твою і не за правоту серця твого ти увіходиш сюди, щоб зайняти землю їх, а за беззаконність сих народів Господь, Бог твій, проганяє їх перед тобою та щоб справдити слово, що ним клявся Господь батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові і Яковові.
6
Так знай же, що Господь, Бог твій, дає тобі сю гарну землю на оселю не за твою праведність;
бо запеклий ти народ.
7
Памятай, не забувай, як прогнївляв єси Господа, Бога твого, в степу!
З того дня, як вийшов єси з Египту, аж до вашого приходу на се врочище, ви упираєтесь проти Господа.
8
І під Горебом прогнївили ви Господа;
і розлютився Господь на вас так, що хотїв був вигубити вас.
9
Як вийшов я на гору, щоб приняти камяні таблицї, таблицї завіту, що вчинив його Господь із вами, то пробував я на горі сорок день і сорок ночей, хлїба не їв я і води не пив,
10
І дав менї Господь дві камяні таблицї, писані пальцем Божим;
а на їх були написані всї ті слова, якими розмовляв з вами Господь на горі ізсеред поломя, в день соборний.
11
Тодї, як скіньчилось сорок днїв і сорок ночей, дав Господь менї дві камяні таблицї, таблицї завіту.
12
І рече до мене Господь: Устань, спустись чим скорше звідсї!
Бо нарід твій, що вивів єси з Египту, зледачів, швидко вони покинули дорогу, що я заповідав їм, зробили собі вилиту постать.
13
І промовив до мене Господь: Бачив я нарід сей, та ось він упертий нарід.
14
Ійди від мене геть, я вигублю їх і зітру імя їх спід небес, і зроблю тебе людом більшим і потужніщим за них.
15
І я повернувся та й спустивсь із гори, а гора палала поломєм, і на обох руках в мене дві камяні завітні таблицї.
16
І глянув я, та й бачу, ви согрішили проти Господа, Бога вашого;
ви зробили собі вилитого бичка;
швидко ви звернули з дороги, що її заповідав вам Господь.
17
І вхопив я обидві таблицї, та й кинув їх обома руками моїми і розбив їх перед очима вашими.
18
І припав я до землї перед Господом сорок день і сорок ночей, як перше, хлїба не ївши й води не пивши, за всї гріхи ваші, якими ви согрішили, витворюючи ледаче перед очима Господа, чим ви дразнили його.
19
Бо лякався я гнїва і лютостї, якою закипів Господь на вас, так що хотїв погубити вас.
Та послухав Господь мене й сим разом.
20
І на Арона вельми гнївався Господь, так що хотїв був згубити його, та благав я тодї й за Арона.
21
А бичка, гріх ваш, що ви зробили, взяв я і спалив його огнем, і розбивши в грудки, розмолов їх аж порохом стали: і викинув я сей порох до потока, що із гори збігав.
22
Так само розгнївили ви Господа при Табері й при Массі і при Киброт-Гаттааві.
23
І як вас послав Господь із Кадес-Барне кажучи: Ідїть в гори і займіть землю, що я дав вам, так встали ви проти слова Господа, Бога вашого, і не поняли віри йому і не послухали голосу його.
24
Противились ви Господеві з того дня, від коли я зазнав вас.
25
І припав я ниць перед Господом, благав я сорок день і сорок ночей на колїнках;
казав бо Господь, що хоче погубити вас.
26
І моливсь я перед Господом словами: Добродїю мій, Господе!
Не побивай люду твого й наслїддя твого, що визволив єси їх потугою твоєю, що вивів їх сильною рукою з Египту.
27
Спогадай слугів твоїх, Авраама, Ізаака й Якова;
не вважай на закаменїле серце люду сього, на беззаконня його й на гріх його;
28
Щоб в землї, що з неї вивів єси нас, не сказали: Господь не здолїв провести їх у землю, що про неї казав їм;
і зненавидїв тому й вивів їх, щоб погибли смертю у степу.
29
Все ж бо таки вони люди і наслїддє твоє, що ти вивів твоєю великою потугою і простягненою рукою.