1
Не квапся язиком, і серце твоє нехай не посьпішає вимовляти слово перед Богом.
Бог бо на небі, а ти на землї;
тим нехай у тебе буде слів не багацько.
2
Бо як сни снуються тодї, як багацько клопотів, так і мова дурного виявлює себе многостю слів.
3
Як обречешся обітом перед Богом, то не гайсь його спевнити, не любить бо він дурних;
спевни твою обітницю.
4
Лучше не обітувати, нїж, обітувавши, не спевнити.
5
Не давай устам твоїм уводити тебе в провину, й не кажи ангелам (Божим): Се була похибка.
На що тобі того, щоб Бог прогнївався за твої слова та й в нїщо обернув дїло рук твоїх?
6
Бо, як у многих видивах сонних, так і в многих словах - багато марноти.
Нї!
ти бійся Бога.
7
Як побачиш у якій країнї, що тїснять убогого та суд і правду насилують, то не дивуйся тому, бо над високим стоїть висший, а над ними ще висший;
8
Перед же веде в цїлій країнї - царь, а сей дбає про всю країну.
9
Хто любить гроші, не вдовольниться нїколи, хто ж любить багацтво, не похіснуєсь ним.
А се - марнота.
10
Намножується статків, та бо намножується й тих, що їх спотребовують;
і яке ж тому добро, чиї вони: хиба що дивиться на них своїми очима?
11
Роботящий солодко спить, чи він ізїв мало, чи багацько;
а пересит не дає багатому заснути в смак.
12
Є ще одна доскулююча неміч, яку я бачив під сонцем;
багацтво, що береже багатий на шкоду собі.
13
Гине се багацтво через нещасливі пригоди;
в його родиться син, і йому нїчо не допадеться в руки.
14
Як вийшов нагим із материної утроби, таким і відходить, яким прийшов, і з усього, що придбав працею, не візьме, щоб понести в руцї своїй.
15
Се ж велике лихо: яким прийшов, таким і відходь!
Яка ж йому тодї користь, що завдавав собі працї на вітер?
16
А він увесь вік свій їв у потемках, у великій журбі, в досадї та прикростях!
17
От же що здалось менї добрим: їсти й пити та солодко вживати добра з працї своєї під сонцем через увесь час життя свого, що Бог йому дав;
бо ж се доля його.
18
І коли дав кому Бог багацтво й достаток, і дозволив ними користуватись та брати з них свій пай, так се - дар Божий.
19
Не довго буде він памятати днї життя свого, тим то Бог і надоложив йому радощами серця його.