- 1
- Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
- 2
- Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують;
усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
- 3
- Сумуваннє лучше сьміху;
бо в смутку стає серце лїпшим.
- 4
- Серце мудрих - у сумному дому, а серце дурних - у веселому.
- 5
- Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
- 6
- Бо реготаннє дурневе - се тріск тернини під казаном.
Се теж марнота.
- 7
- Коли мудрий тїснить других, - стається дурним, та й подарунки псують серце.
- 8
- Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
- 9
- Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
- 10
- Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх?
бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
- 11
- Мудрість із достатком - річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
- 12
- Бо під її захистом так, як під захистом гроша;
та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
- 13
- Приглядайсь управі Божій;
бо хто б те випростав, що він скривив?
- 14
- У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі - розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
- 15
- На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
- 16
- Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
- 17
- Не бувай надто грішним і безумним;
чому бо тобі вмірати не свого часу?
- 18
- Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
- 19
- Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
- 20
- Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
- 21
- Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
- 22
- Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
- 23
- Усе це розбірав я по мудрому;
я бо сказав собі: Хочу бути мудрий;
та мудрість далеко від мене.
- 24
- Далеко все, і глибоко, так глибоко!
хто дослїдить?
- 25
- Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, -
- 26
- І дознався, що гірше, нїж смерть - се женщина, бо вона - сїть;
серце в неї капкани, а руки - ланцюги.
Хто добрий перед Богом, - урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
- 27
- От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
- 28
- А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов?
Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
- 29
- Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
|