1
Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
2
Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують;
усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
3
Сумуваннє лучше сьміху;
бо в смутку стає серце лїпшим.
4
Серце мудрих - у сумному дому, а серце дурних - у веселому.
5
Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
6
Бо реготаннє дурневе - се тріск тернини під казаном.
Се теж марнота.
7
Коли мудрий тїснить других, - стається дурним, та й подарунки псують серце.
8
Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
9
Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
10
Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх?
бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
11
Мудрість із достатком - річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
12
Бо під її захистом так, як під захистом гроша;
та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
13
Приглядайсь управі Божій;
бо хто б те випростав, що він скривив?
14
У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі - розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
15
На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
16
Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
17
Не бувай надто грішним і безумним;
чому бо тобі вмірати не свого часу?
18
Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
19
Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
20
Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
21
Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
22
Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
23
Усе це розбірав я по мудрому;
я бо сказав собі: Хочу бути мудрий;
та мудрість далеко від мене.
24
Далеко все, і глибоко, так глибоко!
хто дослїдить?
25
Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, -
26
І дознався, що гірше, нїж смерть - се женщина, бо вона - сїть;
серце в неї капкани, а руки - ланцюги.
Хто добрий перед Богом, - урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
27
От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
28
А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов?
Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
29
Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.