1
Тієї ночі відняв Господь сон у царя, і він звелїв (слузї) принести памяткову книгу дневних записок, і читали їх перед царем,
2
І знайшли записане, як Мардохей виповів на Гавату й Тарру, двох скопцїв царських, бувших на сторожі коло порога, що задумували наложити руку на царя Артаксеркса.
3
І промовив царь: Яку честь і відзнаку дано за се Мардохейові?
І відповіли двораки цареві, служивші при йому: Нїчого не вчинено для нього.
4
І сказав царь: Хто в дворі?
А Аман прийшов тодї у двір царського дому поговорити з царем, щоб повісити Мардохея на дереві, що він зладив йому.
5
Двораки ж сказали цареві: Се Аман стоїть у дворі.
І сказав царь: Нехай увійде.
6
І ввійшов Аман.
І сказав йому царь: Що б зробити тому чоловікові, що царь хоче його відзначити почестю?
Аман помислив в свойму серцї: Кому ж инчому схоче царь зробити пошану, окрім мене?
7
І сказав Аман цареві: Про того чоловіка, що царь хоче його відзначити почестю,
8
Нехай принесуть убраннє царське, в яке вдягається царь, і приведуть коня, що на йому їздить царь, надїнуть царський вінець на голову його,
9
І нехай дадуть убраннє й коня в руки одному з перших князїв царських, - і вберуть того чоловіка, що його царь хоче пошанувати честю, і вивезуть його на конї на міський майдан, і покликають перед ним: Так робиться тому чоловікові, що його царь хоче відзначити почестю!
10
І сказав царь Аманові: Зараз же візьми убраннє й коня, як ти сказав, і зроби се Юдейові Мардохейові, що сидить коло царської брами;
нїчого не помини з усього, що ти казав.
11
І взяв Аман убраннє й коня, і вбрав Мардохея, і вивів його на конї на міський майдан і покликував перед ним: Так робиться чоловікові, що його царь хоче відзначити почестю!
12
І вернувся Мардохей до царської брами.
А Аман пійшов чимскорше до своєї господи, смутний, закривши голову.
13
І розказав Аман Зереші, своїй жінцї, і всїм своїм приятелям усе, що з ним лучилось.
І сказали йому мудрецї його й Зереша, жінка його: Коли Мардохей з роду Юдеїв, через котрого ти почав впадати, то не переможеш його, а напевно впадеш перед ним.
14
Ще вони розмовляли з ним, аж прийшли скопцї цареві й квапили на Амана, щоб ійшов на гостину, що зготувала Естер.