1
І рече Господь Мойсейові:
2
Промов до синів Ізрайлевих, щоб одвернули й отаборились перед Пі-Гахиротом, між Микдолом і морем;
перед Бааль-Цефоном отаборитесь навпроти його, при морі.
3
Бо казати ме Фараон про сини Ізрайлеві: Заблудили в цїй землї та й зачинив їх у собі степ.
4
Я ж окаменю запекле серце Фараонове, щоб уганяв за ними, і прославлюсь на Фараоні й на всьому війську його, і зрозуміють Египтяне, що я Господь.
І вчинили так.
5
І сповіщено царя Египецького, що втекли люде, і повернулось у Фараона й у дворян його серце проти людей, і промовляли вони: Що се ми зробили, що відпустили Ізраїля з нашої неволї?
6
І повелїв запрягти колесницю свою, і взяв із собою люде свої,
7
І взяв шість сот бойових колесниць на вибір і всї колесницї Египецькі, і військових до кожної.
8
І закаменив Господь серце в Фараона, царя Египецького, і погнався він за синами Ізрайлевими.
Синове ж Ізрайлеві виходили під рукою високою.
9
І вганяв Египтїй за ними та й наздогнав їх, як отаборились при морі, усї конї в колесницях у Фараона, комонник його і потуга його, при Пі-Гахиротї, поблизу Бааль-Цефону.
10
І як наблизився Фараон, зняли сини Ізрайлеві очі свої, аж се Фараон уганяє за ними, та й полякались вельми.
І заквилили Ізрайлитяне до Господа, та й гукали Мойсейові:
11
Хиба тим, що нема в Египтї кладовищ, позабірав єси нас умірати в степу?
Що се вкоїв єси з нами, що вивів нас із Египту?
12
Чи не те ж саме говорено тобі в Египтї: Відкажись од нас, щоб нам пробувати в неволї в Египтїя?
Бо лучче нам бути в неволї, нїж помірати в степу.
13
І рече Мойсей людові: Не лякайтесь і стійте, дак і побачите рятунок Господень, що сотворить нам Господь сьогоднї.
Бо Египтїя, що сьогоднї бачите, не бачити мете во віки!
14
Господь бо воювати ме за нас, ви ж бувайте супокійні.
15
І рече Господь Мойсейові: Чого квилиш до мене?
Промов до синів Ізрайлевих, щоб рушали далїй.
16
Ти ж возьми жезло твоє та просьтягни руку твою над морем, та й роздїли його, і ввійдуть синове Ізрайлеві в середину моря по сусї.
17
Я ж закаменю серце в Фараона й Египтїїв, і вони пійдуть слїдом;
і прославлюсь на Фараонї й на потузї його, на колесницях його й на комінникові його.
18
І знати муть Египтїї, що я Господь, як прославлюсь на Фараонові, на колесницях його й на комінникові його.
19
І рушив тодї ангел Божий, що йшов поперед табору Ізрайлевого, та й став позад їх.
20
І ввїйшов проміж табором Египтїєвим і проміж табором Ізрайлевим.
І стала хмара темрявою про одного з них і сьвітлом про другого.
І не наближувавсь один табір до другого, покіль було й ночі.
21
І простїг Мойсей руку свою над морем, і одганяв Господь море геть потужним восточнім вітром у сю ніч, і зробив море сухим;
і роздїлив води.
22
І ввійшли синове Ізрайлеві в середину моря по сусї;
води ж були їм греблею праворуч і лїворуч.
23
І погнавсь Египтїй і поввіходили за ними всї конї Фараонові, і колесницї його й комонник його.
24
І сталось у ранїшню сторожу, що споглянув Господь на табір із огняного й хмаряного стовпа, та й стрівожив табір Египтїйський.
25
І поскидав колеса з колесниць у них, та й позагальмовував ходу в їх.
І загукав Египтїй: Утекаймо од Ізраїля, бо Господь воює за них із Египтїєм!
26
І рече Господь Мойсейові: Простягни руку твою понад морем, і вернуться води на Египтїя, й на колесницї його, й на комонника його.
27
І просьтіг Мойсей руку свою понад морем, і почало вертатись море ранїшньою добою до своєї потуги.
Египтїї ж метнулись навпроти його, і скидав Господь Египтїя в безодню морську.
28
І вертались води, та й затопили колесницї, й комонника з усїєю потугою Фараоновою, що поввіходили за ними в море.
29
Синове ж Ізрайлеві йшли по сусї, посеред моря, і води були їм греблею праворуч і лїворуч.
30
І вирятував Господь у той день Ізраїля зпід потали Египтїєвої, і вбачав Ізраїль Египтїя мертвим на березї морському.
31
І вбачав Ізраїль диво велике, що сотворив Господь над Египтїєм;
і стали люде страхатись Господа, та й увірували Господеві й слузї його Мойсейові.