1
І двинули від Єлиму, і прийшла вся громада синів Ізрайлевих у Син степ, що між Єлимом і Синайом, у пятнайцятий день місяця по виходї з Египецької землї.
2
І нарекала вся громада Ізраїльська на Мойсея та Арона в степу.
3
І мовляли їм синове Ізрайлеві: Лучче б нам було повмірати од руки Господньої в Египецькій землї, як седимо було круг казана з мясивом, як їмо було хлїба до схочу.
Бо вивели ви нас у пустиню сю, щоб голодом поморити всю громаду.
4
І рече Господь Мойсейові: Се сипати му дощем хлїб вам з небес, і виходити муть люде, і збирати муть щодня тільки деннїй пай, щоб менї випробувати їх, чи ходити муть у законї мойму, чи нї.
5
А шостого дня, як заготують вони, що принесли, дак вийде удвоє проти того, що збирають повсяденно.
6
І промовили Мойсей та Арон до всїх синів Ізрайлевих: Ось увечорі взнаєте, що се Господь вас вивів із Египецької землї;
7
А враньцї побачите славу Господню;
бо він чув нарекання ваше на Господа.
Ми ж, що ми таке, що нарекаєте на нас?
8
І рече Мойсей: По сьому пізнаєте, як давати ме вам Господь увечорі мясива їсти, а вранцї до схочу хлїба, бо чув Господь нареканнє ваше на його.
Бо що ми таке?
Не на нас нарекаєте а на Господа.
9
І рече Мойсей Аронові: Промов до всїєї громади Ізрайлевої: Приступіте перед Господа;
бо він почув нареканнє ваше.
10
І сталось, як промовляв Арон до всієї громади Ізрайлевої, обернулись вони до степу, і се слава Господня явилась у хмарі.
11
І глаголе Господь Мойсейові:
12
Чув я нареканнє синів Ізрайлевих;
тако промов до них і кажи: Між двома вечорами їсти мете мясиво, а враньцї насититеся хлїбом, та й зрозумієте, що я Господь, Бог ваш.
13
І знялись увечорі перепелицї, укрили табір, а вранцї була роса круг табору.
14
І знялась роса, і се на степовому виду дрібні крупи, дрібні, як іней на землї.
15
І вбачали синове Ізрайлеві і мовляли одно одному: Що се таке?
Не знали бо, що воно єсть.
І рече Мойсей їм: Се хлїб, що дав Господь вам на їду.
16
Се те, що велїв Господь глаголючи: Нехай кожне збирає, скілько на їду кому треба, гомер на кожного, беріть по лїчбі душ ваших, про кожного, хто в вас у наметї.
17
І вчинили так сини Ізрайлеві, та й назбирали, хто багацько, хто мало.
18
І як міряли гомером, дак не було лишнього в тих, що понабирали багацько, а в тих, що понабирали мало, не було недостачі;
кожне по мірі їди своєї набрало.
19
І рече Мойсей їм: Нехай нїхто не зоставляє сього до ранку.
20
Та не послухали вони Мойсея, і декоторі позоставляли до ранку.
І завелись у тому черви і засмердїлось воно.
І гнївився на їх Мойсей.
21
І набирали вони його ранками, кожне по їдї своїй, зійде соньце, воно й розтане.
22
І сталось дня шостого, понабирали собі удвоє хлїба, кожне по два гомери на людину;
і прийшли всї громадські мужі князї та й повідали Мойсейові;
23
І рече їм: Се те слово, що глаголе Господь: Завтра субота в нас, опочивок сьвятий Господеві;
що хочете спекти, понапекайте, і що зварити, понаварюйте сьогоднї.
Все ж лишнє ховайте до ранку.
24
І позоставляли вони те до ранку, як повелїв Мойсей, і не засмердїлось воно, і не позаводились у йому черви.
25
І рече Мойсей: Їжте сьогоднї, бо сьогоднї субота Господеві;
сьогоднї не знайдете сього в полї.
26
Шість день збірайте;
семого ж дня субота, не буде його.
27
І сталося семого дня, що повиходили декоторі зміж людей збирати, та й не знайшли.
28
І рече Господь Мойсейові: Докіль становити метесь опором проти заповідей моїх, щоб допильновувати заповідей моїх і закону мого?
29
Дивітесь: дав вам Господь суботу опочивок, тим і дає вам шостого дня на два днї хлїба.
Зоставайся кожен на місцї свойму, нехай нїхто не виходить із місця свого в день сьомий.
30
І народ відпочивав семого дня.
31
І звав дом Ізрайлїв те манна;
була вона схожа на корияндрове сїмя: біла, а смак її, як у медімниках.
32
І рече Мойсей: От що заповідав Господь: Сповнїте нею гомер на переховуваннє в родах ваших, щоб убачати їм хлїб, що ним харчив я вас у степу, як вивів із Египецької землї.
33
І рече Мойсей Аронові: Возьми посудину та й усип туди повний гомер манни, та й постав її перед Господом на переховуваннє із роду та й до роду.
34
Як заповідав Господь Мойсейові, так і поставив Арон перед сьвідоцтвом на переховуваннє.
35
Синове ж Ізрайлеві їли манну сорок год, до приходу в осаджену землю;
їли вони манну, докіль прийшли в займища Канаан землї.
36
Гомер же, се девятина ефи.