1
Після сього ввійшов Мойсей із Ароном до Фараона та й промовили йому: Так рече Господь, Бог Ізраїлїв: Відпусти люде мої, щоб сотворили сьвято менї в степу.
2
І каже Фараон: Хто сей Господь, щоб я послухав голосу його, та відпустив сини Ізрайлеві.
Не знаю Господа і не відпущу Ізраїля.
3
І кажуть йому: Бог Єврейський зустьрів нас;
так дозволь нам пійти за три днї ходи в степ і принести жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем.
4
І каже їм царь Египецький: Про що ти, Мойсею, й ти, Ароне, одвертаєте людей моїх од їх дїла?
Ійдїте кожен до роботи своєї.
5
І каже Фараон: Се намножилось тепер народу в цїй землї, а ви хочете відтягати його від роботи.
6
І дав Фараон того дня наказ посїпакам та приставникам такими словами:
7
Не давайте вже людям соломи на цеглу, як досї: нехай самі ходять і збирають собі солому.
8
Стілько ж цегол, як перше вироблювали, вимагайте від них;
не поменьшуйте, бо вони лїниві;
тим і кричать: Одпусти нас принести жертву Богу нашому!
9
Нехай вагонить робота на сих людях важче, щоб вони пильнували, та не вважали на марні слова.
10
І повиходили приставники людські та доглядачі, та й промовляли до людей: Ось як повелїв Фараон: Не давати вже вам соломи;
11
Ходити мете самі збирати собі солому, де знайдете;
однакже не буде вбавлено з роботи вашої нїже.
12
І порозходились люде по всїй землї Египецькій збирати собі стерню замість соломи.
13
Приставники же принагляли їх і приказували: Вироблюйте роботу вашу кожного дня, як бувало даємо солому вам.
14
І бито доглядачів із Ізраїлїв, що були поставленї над ними від приставників Фараонових, мовляючи: Чом не виробили стілько цегол вчора й сьогоднї, як перше?
15
І приходили доглядачі з Ізраїлїв до Фараона, та й лебедїли плачучи: Про що знущаєшся так із рабів твоїх?
16
Не дають соломи рабам твоїм, а цеглу, кажуть, вистачайте нам цегли!
І се раби твої мучені, а нарід твій вина тому.
17
Він же каже: Ви лїниві лежибоки!
Тим і верзете: Ходїмо принести жертву Господеві.
18
Ідїте ж та працюйте!
Соломи не давати муть вам, а цеглу, скілько вимагають, вистачайте.
19
І вбачали свою лиху годину доглядачі з Ізраїлїв, яким наказано: Не поменьшуйте виробу цегли, що дня призначеного.
20
І зоткнулись вони з Мойсейом та з Ароном, як виходили вони саме од Фараона.
21
І промовили до них: Нехай спогляне Господь на вас і судить;
бо зробили ви смердючим дух наш перед Фараоном і перед його дворянами.
Дали ви меча їм у руки повбивати нас.
22
І вернувся Мойсей до Господа, і каже: Господи Боже мій!
Про що напустив єси такий напуст на сих людей?
І про що се послав єси мене?
23
З того бо часу, як увійшов я промовляти твоїм імям, він почав заподїювати зло людям сим;
визволити ж із неволї людей сих не визволив єси.