1
І сказав Господь до Мойсея: Се дав я тебе замість Бога Фараонові, Арон же, твій брат, буде твоїм пророком.
2
Ти промовляти меш усе йому, що тобі заповідую, Арон же, твій брат, промовляти ме до Фараона, щоб одпустив сини Ізрайлеві з землї своєї.
3
Я ж ізроблю запеклим серце Фараонове, і намножу знамення мої і дива мої в Египецькій землї.
4
І не послухає вас Фараон, і наложу я руку мою на Египет, і виведу силою моєю полки мої, люде мої, сини Ізрайлеві з Египецької землї з судом великим.
5
І відати муть Египтяне, що я Господь, як просьтягну руку мою на Египет і виведу сини Ізрайлеві спроміж їх.
6
І сотворили Мойсей та Арон, як заповідав їм Господь;
як заповідав, так і сотворили.
7
Мойсейові було вісїмдесять год віку, Аронові сїмдесять і три годи, як промовляли до Фараона.
8
І рече Господь Мойсейові та Аронові:
9
Як скаже вам Фараон: Покажіте лишень за себе диво, промов тодї Аронові: Возьми жезло та й кинь перед Фараоном, так обернеться воно в гадюку.
10
І прийшли Мойсей та Арон перед Фараона, і вчинили так, як заповідав Господь.
І кинув Арон жезло перед Фараоном і перед його дворянами, і стало воно гадюкою.
11
Скликав же тодї й Фараон мудрецї Египецькі та чарівники;
і вдїяли те ж саме чарівники своїми чарами.
12
І кинув кожен ізміж їх своє жезло, і стали жезла гадюками;
та пожерло жезло Аронове їх жезла.
13
І зробив Господь серце Фараонове запеклим, і не послухав їх, як і казав їм Господь.
14
І рече Господь Мойсейові: Закаменїло серце Фараонове;
не схотїв одпустити людей.
15
Ійди до Фараона завтра вранцї.
Се виходить він саме на води, і станеш на річному березї, навпроти входу його, і жезло, що сталось гадюкою, держи в руцї твоїй.
16
І промовиш до його: Господь, Бог Єврейський, послав мене до тебе глаголючи: Відпусти люде мої, щоб менї послужили в степу!
Та ось ти не послухав його і досї.
17
От же що глаголе Господь: От з чого буде тобі розумно, що я Господь: Ось, вдарю жезлом, що в руцї в мене, по водї річаній, і візьметься кровю.
18
І риба, що в ріцї, погине, і засмердиться ріка, і гидуватимуть Египтяне пити воду з ріки.
19
І рече Господь Мойсейові: Промов Аронові: Возьми жезло твоє, і просьтягни руку твою на води Египецькі, на всї ріки їх, на канави їх і на стави їх і на всї водосплави їх, щоб узялися кровю;
і буде кров по всїй землї Египецькій, і в усїх деревяних і камяних посудинах.
20
І вчинили так Мойсей та Арон, як заповідав їм Господь;
і взявши Арон жезло в руку свою, ударив по водї річаній перед Фараоном і перед його дворянами, і взялась уся вода річана кровю.
21
І риба в ріцї вигинула, і засмердїлась ріка, і не змогли Египтяне пити води з ріки, і була кров по всїй землї Египецькій.
22
Зробили ж так і чарівники Египецькі своїми чарами.
Та закаменїло серце Фараонове, і не послухав їх, як і глаголав Господь.
23
І вернувсь Фараон, і ввійшов у палати свої, та й не покладав бай сього в умі.
24
І копали всї Египтяне понад рікою копанки на воду;
бо не змогли пити води з ріки.
25
І сповнилося сїм день після того, як ударив Господь по ріцї.