1
І надійшло до мене слово Господнє:
2
Сину чоловічий!
повернись лицем проти Ерусалиму й проповідуй проти сьвятинь, й пророкуй проти землї Ізраїлської
3
І скажи землї Ізраїлській: Так говорить Господь Бог: Ось, я - на тебе, й добуду меча мого з піхви та й повигублюю в тебе праведного й безбожного.
4
На те, щоб вигубити в тебе й праведного й безбожного, вдарить меч мій із піхви проти всякого тїла від полудня та й до півночі.
5
І зрозуміє всяке тїло, що то я, Господь, добув із піхви меча мого й він уже туди не вернеться.
6
Ти ж, сину чоловічий, стогни, наче б костї в крижах твоїх ломались, стогни гірко перед їх очима.
7
І як питати муть у тебе: Чого стогнеш?
скажи: від того, що чую, - і заниє всяке серце, й усї руки поопускаються, й струхлїє всяка душа, й усї колїна, наче вода, задрожать.
Ось, воно прийде й справдиться, говорить Господь Бог.
8
І надійшло до мене Господнє слово:
9
Сину чоловічий!
пророкуй і скажи: Так говорить Господь Бог - скажи: Меч, меч - нагострений і вичищений!
10
Вигострений, щоб багато стинати;
вичищений, щоб блищав, наче блискавиця.
Хиба нам радуватись, що мечу сина мого всяке дерево нї-за-що?
11
Я дав його вичистити, щоб узяти в руку;
вже вигострений той меч і вичищений, щоб віддати його в руку вбиваючому.
12
Стогни й голоси, сину чоловічий, бо він ійде проти мого люду, проти всїх князїв Ізрайлевих.
Подано їх під меч вкупі з моїм людом;
тим то ударься об поли руками.
13
Бо він уже витрібуваний.
Йому нї-за-що й жезло;
воно не устоїть, говорить Господь Бог.
14
Ти ж, сину чоловічий, пророкуй і сплесни руками;
меч той подвоїться й потроїться;
се меч на тих, що мають погинути, на побиваннє великого, він добереться в середину осад їх.
15
Щоб серця струхлїли, та й щоб полягло як найбільше, то я поуставляю у кожних воротях грізного меча.
Ой горе!
він блищить блискавкою, - вигострений до бою.
16
Рубай-сїчи праворуч, побивай лїворуч, усюди, куди сягоне лезво твоє!
17
І сам я плескати му руками й угашу досаду мою;
я, Господь, сказав се.
18
І надійшло Господнє слово до мене:
19
Ти ж, сину чоловічий, начеркни собі два шляхи, якими має йти меч царя Вавилонського.
Із однієї землї мають оба виходити.
І начеркни шляхову ручку при починї шляху, що веде в міста.
20
Начеркни шлях, яким ійти мечеві на Раву Аммонїйську й в Юдею, в утверджений Ерусалим, -
21
Бо царь Вавилонський стоїть на роздорожжі при починї двох шляхів, а щоб угадати, перемішує (в сагайдацї) стріли, питає в терафима, зазирає в печінку.
22
По правій руцї в його жереб, що ворожить: у Ерусалим, щоб там поставити тарани, отворити уста до боєвих криків, взивати голосно до побою, поставити тарани проти брами, насипати вал, побудувати облягові башти.
23
Сеся ворожба буде видаватись ув очах їх пустою;
та позаяк вони поклялись були, то він пригадав про їх віроломність, і постановив його здобути.
24
Тим то ось як говорить Господь Бог: Позаяк ви самі пригадуєте беззаконства ваші, чините явними проступки ваші, і всїми вчинками вашими гріхи свої на вид виставляєте й усе те самі пригадуєте, то й мусите попастись у ворожі руки.
25
Ти ж, негідний, безбожний князю Ізрайлїв, що на тебе прийшов день твій, і твоїй безбожностї настав конець, -
26
Так говорить Господь Бог: Здійми з голови корону, скинь царський вінець!
се вже минулось: угору пійде низьке, униз високе!
27
Скину, скину, скину, й не буде його, покіль прийде той, що має до його право й кому віддам його!
28
А тепер, сину чоловічий, пророкуй і промов: Так говорить Господь Бог про Аммонїї і насьміхи їх, і скажи: Меч, меч уже добутий на вбиваннє, вичищений до затрачування, щоб блищав блискавицею, -
29
Щоб тим часом, як тебе обдурюють пустими видивами й марними ворожбами, - й тебе прилучено до тих постинаних безбожників, що їх день прийшов, коли їх безбожностї конець настане.
30
Сховати ж його назад у піхву?
Нї, на тому місцї, де сотворено тебе, у землї, де постав єси, - там я буду судити тебе,
31
І зжену на тобі досаду мою, дихну на тебе огнем пересердя мого та й подам тебе на поталу людям жорстоким, що вправні в убиванню.
32
Пійдеш на пожир огня, кров твоя розлиється по землї, не буде й згадки про тебе;
я бо, Господь, сказав так.