1
І надійшло до мене слово Господнє, таке:
2
Сину чоловічий!
Промов до володаря Тирського: Так говорить Господь Бог: за те, що високо вгору несеться твоє серце, й ти мовляєш: Я, наче Бог, я засїв собі, неначе на Божому престолї, в самому серцї моря!
та, хоч ти тілько людина, а не Бог, кладеш розум твій поровень із розумом Божим, -
3
Так, ти маєш себе за мудрійшого над самого Даниїла, й нїяка тайна не закрита перед тобою;
4
Се ти нїби твоєю мудростю й розумом надбав собі достатки й зібрав у скарбівнях твоїх золото й срібло;
5
Ти нїби великою мудростю твоєю та купецтвом твоїм намножив багацтво твоє, й серце твоє згордїло задля достатків твоїх, -
6
За те ось як говорить Господь Бог: Позаяк ти твій розум кладеш ув одну міру з розумом Божим,
7
Напущу я на тебе чужоземцїв, що найлютїйших з проміж народів, а вони добудуть мечі свої проти всего гарного, що твоя мудрість надбала, та й потемнять сяєво твоє;
8
Вони струтять тебе в яму, й згинеш ти в морі смертю повбиваних.
9
Чи й тодї скажеш убийникові твойму: Я Бог, коли ти в руцї вбийника твого будеш тільки людиною, а не Богом?
10
Нї, ти вмреш смертю од руки необрізаних чужоземцїв;
я бо сказав се, говорить Господь Бог.
11
І надійшло до мене слово Господнє:
12
Сину чоловічий!
заплач-заголоси над Тирським царем і промов до його: Так говорить Господь Бог:
13
Був єси печаттю звершенностї, повнотою мудростї, вінцем краси.
У Едемі, Божому садї, пробував єси.
Блискуче дороге каміннє окрашувало твою одежу: карнеоль, топаз, яспис, хризолит, оникс, сапфир, рубин, смарагд і золото, - усе те штучно осаджено в гнїздочках і нанизано, та й наготовлено тобі, скоро на сьвіт родився.
14
Тебе помазав я, щоб, наче херувим, розпростерав охоронні крила;
тебе поставив я наче на сьвятій горі Божій, і ти ходив серед огнистого каміння.
15
Без хиби були поступки твої з того часу, як тебе сотворено, аж докіль не знайшлось у тобі беззаконностї.
16
Та через розлоге купецтво твоє сповнилось внутро твоє неправедностю, і ти согрішив.
Тим то скинув я тебе, як нечистого, з Божої гори, вигнав тебе, ти херувиме осяйний, зпосеред огнистого каміння.
17
Високо неслось твоє серце задля пишноти твоєї, через гординю стратив єси мудрість твою;
за те ж я звалю тебе на землю, оддам тебе царям, щоб поругались над тобою.
18
Через безліч провин твоїх, через неправедну наживу твою в купецтві опоганив єси сьвятощі твої, і я виведу зпосеред тебе огонь, а він пожере тебе, й оберну тебе в попелище перед очима всїх, що поглядати муть на тебе.
19
Всї, що знали тебе між народами, здивуються над тобою;
ти станешся страховищем і зникнеш по всї віки.
20
І надійшло слово Господнє до мене:
21
Сину чоловічий!
повернись видом проти Сидону й вискажи пророцтво проти його,
22
І промов: Так говорить Господь Бог: Ось, я проти тебе, Сидоне, й прославлюсь посеред тебе, й узнають усї, що я - Господь, як розпростру над ним суд караючий і явлю на йому сьвятость мою.
23
І пошлю морову пошесть на його й кроворозлив на його улицї, і попадають посеред його побиті мечем, що пожерати ме його з усїх боків;
і зрозуміють, що я - Господь.
24
І не буде він уже домові Ізрайлевому колючою терниною, нї болючим бодяком укупі з усїма тими, що навкруг його, та й зрозуміють, що я Господь Бог.
25
Так говорить Господь Бог: Як я позбіраю дом Ізраїля зміж народів, що між ними вони розсїяні, й покажу себе на них сьвятим перед очима в усїх народів, і жити муть вони в своїй землї, що я надїлив слузї мойму Яковові;
26
Тодї будуть вони жити в нїй безпеч, і будуть будувати доми, й насаджувати виноградники, й жити муть собі безпеч, я бо заведу суд над усїма, що їм бажають лиха, й узнають вони, що я - Господь, Бог їх.