1
В дванайцятому роцї, в одинайцятому місяцї, первого дня в місяцї, надійшло до мене слово Господнє:
2
Сину чоловічий!
заголоси над Фараоном, царем Египецьким, і промов до його: Ти, наче левчук між народами, й мов кит у морі, кидаєшся в ріцї твоїй, каламутиш води ногами, й бовтаєш потоки їх.
3
От же що говорить Господь Бог: Я закину на тебе сїть мою руками многих народів, і витягнуть вони тебе моїм неводом.
4
І викину тебе на суху землю, на відкрите поле кину тебе, й сїдати ме на тебе піднебесне птаство й зьвіррє всієї країни буде живитись трупом твоїм.
5
І розкидаю мясо з тебе по горах, і яри позаповнюю твоїми трупами.
6
Де ти плавав колись, - тую землю наповню я кровю з тебе аж до гір;
вона залиє й байраки.
7
А як ти згаснеш, я небо закрию, й зорі затемню, сонце хмарою вкрию, й місяць не буде сьвітити сьвітлом своїм.
8
Сьвітила всї на небі втоплю у мрацї, а земля твоя потоне в пітьмі, говорить Господь.
9
Приведу в зворушеннє серця многих народів, коли рознесу чутку про твій упад по тих землях, що ти й не знав їх.
10
І приведу тобою в перестрах многі народи, й царі їх затремтять зо страху, коли мечем моїм замахну перед лицями в них, і тремтїти муть всї що хвилини, кожен за душу свою, як ти впадеш.
11
Так бо говорить Господь Бог: Меч царя Вавилонського прийде на тебе.
12
Від мечів у тих сильних поляже нарід твій;
вони - сї найлютїйші зміж народів, упокорять гординю Египту, й погибне все множество його.
-
13
І вигублю всю скотину його при водах великих;
не буде вже їх мутити нога людська та й череда каламутити вже їх не буде.
14
Тодї дам спокій водам їх, і вчиню, що води текти муть, як олива, чисті, говорить Господь.
15
Як зроблю я Египет пустинею, а земля опорожнїє з усього, чим вона була повна, як перебю всїх, що на нїй живуть, тодї спізнають, що я - Господь.
16
Оце та плакальна пісня, що її будуть сьпівати;
дочки народів сьпівати муть її;
над Египтом і над усією многотою людей його будуть нею голосити, говорить Господь Бог.
17
І надійшло в дванайцятому роцї, у пятнайцятий день місяця слово Господнє до мене, таке:
18
Сину чоловічий!
заголоси по Египецькому народові та й поскидай (віщим словом) його й дочки потужних народів у преисподню до тих, що посходили в яму.
19
Кого ти перевисшив?
Ійди, лежи з необрізаними!
20
Тії попадають між побитими мечем, та й він одданий мечу;
тягнїть його туди з усїм людом його!
21
Посеред підземля говорити муть про него та про підпомочників його передні між невміраками: Попровалювались, лежать посеред необрізаних, посїчені мечем.
22
Тут Ассур і вся сила його;
гроби їх навкруг його;
всїх їх повбивано, посїчено мечем.
23
Гріб його в самій глибинї преисподньої, а полки його - навкруги домовини його;
всї побиті, всї полягли од меча, - тоті, що завдавали колись страху на землї живих.
24
Там Елам із усією силою своєю навкруги домовини його, а всї вони побиті, всї полягли од меча, всї необрізаними пійшли на той сьвіт, - тоті, що колись ширили страх поперед себе на землї живих, а тепер двигають ганьбу свою вкупі з тими, що зойшли в яму.
25
Серед побитих наготовано лїгво його з усїм військом його;
домовини їх округи його, а всї вони необрізані, мечем порубані;
позаяк бо вони завдавали страху на землї живих, то й несуть тепер ганьбу на собі вкупі з тими, що посходили в яму, та лежать серед побитих.
26
Там лежить Мешех, Тубал із усією громадою своєю;
кругом його домовини їх, а всї необрізані, побиті мечем, за те, що перше завдавали страху всїм на землї живих.
27
А годї їм лежати коло невміраків побитих, необрізаних, що посходили в підземлє у своїй боєвій зброї, а мечі їх покладено їм під голови, хоч і зосталось беззаконство їх на костях у них, за те, що вони, як силачі, були пострахом на землї живих.
28
Та й ти стертий будеш між необрізаними й лежати меш із побитими мечем.
29
Там - Едом, царі його й усї князї його, що мимо всієї своєї хоробростї зложені між побитими мечем;
коло необрізаних лежять вони й коло тих, що посходили в яму.
30
Там князї півночні вкупі з усїма Сидонїями, що посходили з сьвіта побиті;
вони ж осоромлені через могучість свою, бо вона наводила страх;
лежать же вони з необрізаними, побитими мечем й несуть ганьбу свою на собі вкупі з тими, що посходили в яму.
31
Побачить їх Фараон і зрадїє тою многотою, побитою мечем, - Фараон і все військо його, говорить Господь Бог.
32
Бо й я розширю страх мій на землї живих і ляже Фараон і вся многота його серед необрізаних, побитих мечем, говорить Господь Бог.