1
Так говорить Господь Бог: Брама всерединнього двора, повернена лицем на схід сонця, має бути замкнена через шість робітніх днїв, а в субітний день і в день нового місяця має бути відомкнена.
2
Князь прийде через знадвірні сїни та й стане в подвоях сих воріт;
і впорають сьвященники всепаленнє його й подачню жертву його;
й поклониться він Господеві з порозї воріт, та й вийде собі, а ворота зістануться незачиненими до вечора.
3
Та й нарід має покланятись перед Господом коло ввіходу в ворота в суботи й в днї нового місяця.
4
А всепаленнє, що принесе князь Господеві субітнього дня, має бути з шестерьох ягнят без скази та з барана без скази.
5
Хлїбового ж приносу - ефа на барана, а на ягнята хлїбового приносу, скілько рука його подасть;
оливи же один гин на ефу.
6
У новомісячній день приносити ме він із товарячої череди назимка, без скази, а так само й шестеро ягнят та барана без скази.
7
Хлїбового ж приносу дасть він ефу на телця й ефу на барана, а на ягнята, скілько рука його подасть, оливи же по гину на ефу.
8
А як приходити ме князь, так має ввіходити через переддвіррє у брамі й тією ж дорогою виходити.
9
А як приходити ме люд землї перед лице Господнє в сьвята, та хто ввійшов північньою брамою на молитву, той має виходити брамою полуденньою;
не буде виходити тією ж брамою, що нею ввійшов, а має виходити протилежною.
10
І князь має бути серед них;
як увіходять вони, ввіходить і він;
а як вони виходять, виходить і він.
11
А в сьвята й в урочисті днї хлїбового приношення від його має бути по ефі на назимка й по ефі на барана, на ягнята ж - скілько подасть рука його, олїї ж по гину на ефу.
12
А коли князь по щиростї своїй схоче принести всепаленнє чи подячню жертву Господеві, так мають відомкнути йому браму, повернену на схід сонця, і він упорає свій принос і свою подячню жертву так само, як упорав субітнього дня, і вийде;
а як вийде, замкнуть ворота.
13
Що-дня принось Господеві на всепаленнє ягня-перволїтка без скази;
що ранку принось його;
14
І додавай до того хлїбовий принос що ранку - шестину ефи та й оливи третину гина, щоб розмішати муку.
Така віковічня постанова про хлїбовий принос Господеві, по всї часи.
15
Нехай на всепаленнє приносять ягня та хлїбовий принос і олїю що ранку повсячасно.
16
Так говорить Господь Бог: Коли князь дає которому синові свойму дар (в землї), так се має йти в наслїддє й синам його;
ся держава їх має бути наслїдньою.
17
Коли ж він дасть із наслїддя свого в дарі которому підвластному свойму, то се буде належати тому тілько до року визволу, а тодї вернеться до князя.
Тілько до синів його має переходити наслїддє його.
18
Та князеві не можна забирати наслїднього паю у людей, витискаючи їх із держави їх.
Тілько з власної держави можна йому надїляти дїтей своїх, щоб нїкого з мого люду не виганяно з держави його.
19
І привів мене тим ходом, що збоку в брамі, до сьвятих сьвітлиць про сьвященників, повернених на північ, і се - там одно місце зкраю на захід.
20
І промовив до мене: Се те місце, де сьвященники мають варити жертву за гріх, і за переступ, та пекти хлїбовий принос, не виносючи його до надвірніх сїней, на осьвяту люду.
21
І вивів мене до задвірніх сїней, і провів мене по чотирьох кутах сїней, і ось, в кожному кутї сїней ще сїнки.
22
У всїх чотирьох кутах були криті сїнки, завдовжки сорок локот, а завширшки трийцять;
однієї міри в усїх чотирьох кутах.
23
І навкруги всїх їх чотирьох - стїни, а при стїнах пороблені куховарнї навкруги.
24
І сказав менї: Се куховарнї, де слуги храму варити муть жертви людські.