1
І надійшло до мене слово Господнє, таке:
2
Ти ж, сину чоловічий скажи: Так говорить Господь Бог: Конець землї Юдиній, - конець прийшов на чотирі сторони землї.
3
Оце - конець тобі;
і пошлю на тебе гнїв мій й судити му тебе по поступкам твоїм, і наложу на тебе (кару за) всї гидоти твої.
4
І не пощадить тебе око моє;
не змилосердуюсь на тебе, а відплачу тобі після доріг твоїх і (кари за) гидоти твої на тобі будуть та й зрозумієте, що я - Господь.
5
Так говорить Господь Бог: Лихо єдине (нечуване), ось приходить лихо.
6
Кінець наближився, прийшов конець, наступає на тебе;
ось вона прийшла,
7
Прийшла біда на тебе, осаднику землї!
настає час, близько вже день заворушення, а не веселих погуків на горах.
8
Оце ж вилию над тобою досаду мою й довершу на тобі гнїв мій;
судити му тебе по поступках твоїх, і наложу на тебе кару за всї гидоти твої.
9
І не пощадить тебе око моє, я не помилую.
По поступам твоїм одплачу тобі, й гидоти твої будуть на тобі, і зрозумієте, що я - Господь караючий.
10
Ось він, той день;
ось прийшла, наступила біда!
виросла палиця, розрослась гординя,
11
Та встає на палицю безбожностї сила;
і слїду з них не лишиться, і з багацтва їх, і з шуму їх і з пишноти їх.
12
Настав час, наближився день;
хто купив, не веселись, а хто продав, не журись, бо гнїв над усїм людом його.
13
Хто бо продав, не вернеться вже до проданого, хоч би й зостались між живими;
бо пророчий провид про всїх їх не зміниться, та й нїхто проступком своїм не продовжить життя свого.
14
Затрублять у трубу, й усе збірається, та нїхто не рушає до бою;
бо гнїв мій над усїма ними.
15
Поза домом меч, а вдома помор і голод;
хто в полі, од меча поляже, а хто в містї, того пожере голоднеча й пошесть морова.
16
А хоч деякі зміж них і повтїкають, та будуть на горах, мов ті голуби долиняні, та всї вони будуть стогнати, кожне про свою провину.
17
У всїх руки послабнуть, а колїна, мов вода, задрожать.
18
І повдягаються в вереттє, і ляк їх обгорне, а в усїх їх на лицї буде сором, і всї голови - обголені.
19
Срібло на улицю повикидають, а золото буде в них нї за-що;
нї срібло бо, нї золото не здолїє їх уратувати в день палкого гнїву Господнього.
Вони не заситять ними душ своїх і не наповнять утроб своїх;
та ж вони були приводом до їх беззаконностей.
20
І в пишних прикрасах своїх обертали вони їх на гордощі собі, та й робили з них образи гидких бовванів своїх;
за те ж і вчиню я їх гидкими їм;
21
І подам його (золото) чужим на здобич, і безбожникам в землї на розграбленнє, і вони посквернять його.
22
Я одверну від них лице моє, а ті опоганять тайний пробуток мій, і ввійдуть у него грабіжники, і осквернять його.
23
Зроби пута, бо ся земля переповнена кровавими лиходїйствами, а місто повне насильства.
24
Я приведу що-найлютїйших із поганцїв, а вони посядуть домівки їх;
і зроблю конець гордощам потужних, та й сьвятинї їх будуть опоганені.
25
І надійде на них погибель;
вони шукати муть спокою, та не знайдуть.
26
Прийде нещастє за нещастєм, і (страшна) чутка за чуткою, і (марно) просити муть у пророка віщби, та й не стане науки в сьвященника й поради в старцїв.
27
І сумувати ме царь, і князя обгорне перестрах, а в землян дрожати муть руки.
Я вчиню з ними після їх доріг, якими ходили, і після їх судів буду їх судити;
і зрозуміють, що я - Господь.