1
І кликнув опісля менї в уші грімким голосом: Наближуються каранники міста, кожен із знарядом у руцї до вбивання.
2
І се прийшло шестеро від нагірніх ворот, що на північ, а в кожного в руцї його знаряд до вбивання;
між ними ж один, одягнений у лняну одежу, а при боцї в його писарський прибір;
і прийшли та й постали коло мідяного жертівника.
3
І зіступила слава Бога Ізрайлевого з того херувима, що на йому була, до порога дому.
І прикликав він того, що був у лняному одязї, що при боцї в його був писарський прилад.
4
І сказав йому Господь: Пройди серединою по містї, по Ерусалиму, та й поклади знак на чолах у людей, що зітхають і сумують задля всїх гидот, які дїються в городї.
5
А другим сказав - так, що я чув: Ійдїте позад його городом та й убивайте;
нехай не милує око ваше й не щадить;
6
І старого й молодика, дївицю, дитину й жіноцтво вбивайте на смерть;
із тих же, на кому положено знак, не займайте нїкого, а починайте од моєї сьвятинї.
І почали вони від тих мужів, що були перед храмом.
7
І сказав до них: Опоганьте храм, закидайте подвірря побитими, а потім вийдете.
І вийшли вони та й почали вбивати по городу.
8
І як вони їх повбивали, а я зостався, впав я на лице й промовив: Ой Господи Боже!
чи ти ж бо вигубиш оце ввесь останок Ізраїля, виливаючи гнїв твій на Ерусалим?
9
І сказав він менї: Безбожність дому Ізрайлевого й Юдиного велика, аж надто велика;
ся країна повна крівавих гріхів, город же переповнений несправедливостю, бо вони кажуть: Покинув Господь сю країну, не бачить Господь.
10
Оце ж і моє око не пощадить і я не помилую;
оберну поступки їх на їх же голову.
11
Аж ось той, що в лняній одежі, той, що при боцї в його писарські приряди, принїс звістку й сказав: Зробив я так, як ти менї приказав.