1
Браттє, хоч і впаде чоловік у яке прогрішеннє, ви, духовні, направляйте такого духом тихости, доглядаючи себе, щоб і тобі не бути спокушеним.
2
Один одного тягарі носїть, і так сповняйте закон Христів.
3
Коли бо хто думає, що він що єсть, бувши нїчим, сам себе обманює.
4
Дїло ж своє нехай випробовує кожен, тодї хвалу в собі мати ме, а не в иншому.
5
Кожен бо свій тягар нести ме.
6
Нехай же дїлить ся той, хто учить ся слова, з тим, хто навчає всього доброго.
7
Не обманюйте себе: З Бога насьміятись не можна;
що бо чоловік сїє, те й жати ме.
8
Бо хто сїє тїлу своєму, од тїла жати ме зотлїннє;
а хто сїє духу, од духа пожне життє вічнє.
9
Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи.
10
Тим же оце, доки час маємо, робімо добро всїм, а найбільш товаришам по вірі.
11
Бачите, який великий лист написав я вам своєю рукою.
12
Которі хочуть хвалитись по тїлу, ті примушують вас обрізуватись, тільки щоб за хрест Христів гонимим їм не бути.
13
Бо і ті, що обрізались, і самі закону не додержують, а хочуть, щоб ви обрізувались, аби в вашому тїлї хвалитись.
14
Мене ж не доведи (Боже) хвалитись (чим небудь) тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, котрим менї сьвіт розпято, а я сьвітові.
15
У Христї бо Ісусї нї обрізаннє нїчого не може, нї необрізаннє, а нове створіннє.
16
І которі по правилу сьому живуть, мир на них і милость і на Ізраїлї Божому.
17
На останок, нехай нїхто не завдає менї журби;
бо я рани Господа Ісуса на тїлї моїм ношу.
18
Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим, браттє.
Амінь.