1
І була вся земля мова одна і слово одно.
2
І сталось, як мандрували вони від схід соньця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там.
3
І мовляли одно 'дному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати.
І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну.
4
І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї.
5
І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловічі.
6
І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тільки почин їх заходу коло працї;
і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити.
7
Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно 'дного.
8
І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї;
і покинули споруджувати город і башту.
9
Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.
10
А се постань Семова.
Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі.
11
І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер.
12
І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу.
13
А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки.
14
І пожив Села трийцять год, і появив Ебера.
15
А пожив Села після того, як появив Ебера, чотири ста і три роки, і появив сини й дочки.
16
І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега.
17
А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки.
18
І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува.
19
А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки.
20
І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга.
21
А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки.
22
І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора.
23
А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки.
24
І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару.
25
А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки.
26
І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана.
27
А се постань Тарина.
Тара появив Аврама, Нагора і Гарана;
Гаран же появив Лота.
28
І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському.
29
І побрали собі Аврам і Нагор жінок.
Імя Аврамовій жінцї було Сара;
імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски.
30
Сара ж була неплідна, не мала дїтей.
31
І взяв Тара Аврама да Лота, сина Гаранового, сина свого сина, да невістку свою Сару, сина свого Аврама жінку, та й вивів їх із Ура Халдейського, щоб ійти в землю Канаанську, і прийшли в Гаран та й осїлись там.
32
А віку Тариного було двістї і пять год, і вмер Тара в Гаранї.