1
І зійшов же Аврам геть із Египту з жінкою своєю й усїм, що мав, і Лот із ним, на полуднє.
2
І був Аврам богатий вельми на скотину, на срібло й на золото.
3
І ходив мандрівками своїми все далїй і далїй із полуденньої землї до Бетеля, аж до того місця, де був його намет перше між Бетелем та Гаєм,
4
На те врочище, де спорудив жертівника вперве.
І призвав там Аврам імя Господнє.
5
І в Лота, що ходив з Аврамом, були й вівцї і товар і намети.
6
І не вмішчала їх земля, щоб їм жити вкупі;
бо майно їх було велике, так що не можна було жити вкупі.
7
І була звяга між чабанами скоту Аврамового і між чабанами скоту Лотового.
Канаанеї ж і Ферезії тодї жили на землї тій.
8
Рече ж Аврам Лотові: Нехай не буде звяги між мною й тобою і між чабанами моїми та чабанами твоїми: бо ми брати.
9
Хиба ж не вся земля перед тобою?
Відлучись від мене: коли ти налїво, я направо;
коли ж ти направо, я налїво.
10
І звівши Лот очі свої, побачив усю околицю Йорданську, що перше нїж зруйнував Господь Содому й Гоморру, вся до Сигора наповнена була водою, як сад Господень і як земля Египецька,
11
І вибрав собі Лот усю околицю Йорданську, і відійшов Лот ід востоку, і розлучився кожен із братом своїм.
12
Аврам осївся в землї Канаанській, а Лот осївся в городах околишнїх, і двинув з наметом своїм до Содому.
13
Люде ж Содомські та були злющі й грішні перед Господом вельми.
14
Господь же рече Аврамові після того, як Лот розлучивсь із ним: Позирни очима твоїми, та поглянь од місця, де ти тепер, ід півночі, ід полудню, ід востоку, ід заходу.
15
Бо всю землю, що ти вбачаєш, тобі оддам, і потомкам твоїм навіки.
16
І вчиню потомки твої, як пісок земляний;
коли хто зможе злїчити пісок земляний, то й потомки твої злїчить.
17
Уставши, пройди землю в довжину і в ширину її;
бо тобі оддам її.
18
І відселившись Аврам, прийшов та й осївсь коло Мамрієвого дуба, що був у Гебронї, та й спорудив там жертівника Господеві.