1
Сара ж Аврамова жінка да не роджала йому.
Була ж у неї рабиня Египтянка на імя Агара.
2
І рече Сара до Аврама: Се зачинив мене Господь, щоб не роджати;
дак увійди до рабинї моєї, щоб у мене були дїти від неї.
І послухав Аврам гласу Сариного.
3
І взяла Сара, Аврамова жена, Агару, рабиню свою Египтянку, після того, як Аврам седїв осадою десять років у землї Канаанській, та й оддала її за жінку мужові свойму Аврамові.
4
І ввійшов до Агари, і завагонїла.
Як же почулась вона, що завагонїла, почала зневажати господиню свою.
5
І рече Сара до Аврама: Зневага менї від тебе.
Вона ж почуваючись вагітною, зневажає мене.
Суди Бог між мною й тобою.
6
Рече ж Аврам до Сари: Ось рабиня твоя в руках у тебе.
Твори їй по твоїй вподобі.
7
Узялась тодї жорстко за неї Сара, і зійшла та з очей у неї.
І знайшов її ангел Господень коло криницї в пустинї, по дорозї в Сур.
8
І рече: Агаро, Сарина рабине, звідкіля прийшла єси і куди хочеш ійти?
І каже: Зійшла з очей Сари, господинї моєї.
9
Рече ж їй ангел Господень: Вернись до господинї твоєї та покорися під руку її.
10
Рече ж їй ангел Господень: Намножу я потомство твоє безлїч.
11
І рече їй ангел Господень: Оце ходиш важкою, і вродиш сина, і даси йому імя Ізмаель;
бо Господь почув тїсноту твою.
12
Сей буде дикий чоловік.
Рука його проти всякого чоловіка, і всякого чоловіка рука проти його, і седїти ме він у всїх родичів своїх на шиї.
13
І дала вона імя Господеві, що глаголав до неї: Бог бачений.
Бо казала: Я бачила того, хто явивсь менї.
14
Тим прозвано криницю ту: "Криницею Живого, що мене бачить." Се між Кадесом і Баредом.
15
І вродила Агара Аврамові сина, і дав Аврам імя синові, що вродила йому Агара, Ізмаель.
16
Аврамові ж було вісїмдесять і шість год віку, як Агара вродила Авраму Ізмаеля.