- 1
- Так докіньчено небеса й землю з усїм войнством їх.
- 2
- І докіньчив Бог шестого дня дїло своє, що сотворив;
і почив на семий день від усього дїла, що сотворив.
- 3
- І благословив Бог день семий, і з'ясував його сьвятим: того бо дня спочив од усїх дїл своїх, які вчинив і зробив.
- 4
- Се початок настання небес і землї, як сотворено їх, того часу, як сотворив Господь землю і небо,
- 5
- Не було ще на землї нїякої рослини на полях, і не росло ще нїяке зело на полях;
бо Господь Бог не повелїв іще дощувати на землю, і не було ще там людей порати землю.
- 6
- Виходила ж імла з землї і напувала всю верховину на суходолї.
- 7
- І создав Господь Бог чоловіка з землї польової, і вдихнув йому в ноздрі живе диханнє.
І став чоловік душею живою.
- 8
- І насадив Бог сад у Едемі на востоцї, та й осадив там чоловіка, що создав.
- 9
- І зростив Господь Бог усяке дерево із землї, принадне на погляд і смашне плодом своїм, і дерево жизняне посеред саду, і дерево познавання добра й зла.
- 10
- І ріка виходить із Едему на поливаннє саду, а потім розлучається чотирма течіями.
- 11
- Імя первої Пизон;
ся обтекає всю Гавила землю, де знаходять золото.
- 12
- А золото в тій землї предобре.
Там знаходять і бедола-смолу і камінь оникс.
- 13
- А друга річка зветься Гигон;
ся обтекає всю Куш землю.
- 14
- А трейтя зветься Гиддекель;
се та річка, що йде на схід соньця від Ассура.
А четверта річка, се Евфрат.
- 15
- І взяв Господь Бог чоловіка та й осадив його в Едемському саду порати його і доглядати.
- 16
- І заповідав Господь Бог чоловікові, глаголючи: З усякого древа в саду-раї можна тобі по вподобі їсти.
- 17
- З того ж дерева, що дає знаттє доброго й лихого, з того не важитимешся їсти, ато вмреш певно того ж дня, як скоштуєш із його.
- 18
- І рече Господь Бог: Не добре чоловікові бути самому;
сотворимо йому таку поміч, щоб до пари була йому.
- 19
- І сотворив Господь Бог із землї всякого зьвіря польового і всяке птаство небесне, і привів їх до чоловіка побачити, як він зватиме їх, і як нї назвав би чоловік їх живі душі, так щоби мусїли вони зватись.
- 20
- І подавав чоловік назви всякій скотинї, і птаству небесному, і всякому польовому зьвірові, та про чоловіка не знайшлось такої помочі, щоб до пари була йому.
- 21
- І попустив Господь Бог твердому сну обняти чоловіка, і як заснув, узяв одно з його ребер, та й затулив його місце тїлом.
- 22
- І создав Господь Бог женщину з ребра, що взяв од чоловіка, та й привів її до чоловіка.
- 23
- І каже чоловік: Се ж кість од костей моїх і тїло від тїла мого.
Мусить вона зватись людина;
бо її взято з чоловіка.
- 24
- Тим оставить чоловік отця свого й матїр свою та й прилїпиться до жони своєї, і будуть удвох тїлом одним.
- 25
- І були обоє нагі, чоловік і жона його, і не соромились.
|