- 1
- І відкочував Авраам ізвідти до землї полуденньої, та й оселивсь між Кадесом і Суром, і якийсь час пробував у Герарі.
- 2
- Про жінку ж свою Сарру казав Авраам, що сестра вона менї.
Абимелех же, царь Герарський, післав та й взяв Сарру.
- 3
- І прийшов Бог до Абимелеха в ночі вві снї, і рече йому: Оце ти вмреш за сю молодицю, що взяв єси;
вона ж мужня жена.
- 4
- Абимелех же не приторкнувсь до її, та й каже: Господе, чи то ж погубиш безвинний рід?
- 5
- Хиба ж не сам він казав менї: Вона сестра менї?
І вона менї казала: Він брат менї.
У чистотї серця мого і в безвинностї рук моїх учинив я се.
- 6
- Рече ж йому Бог у снї: І я знаю, що в чистотї серця твого і в безвинностї рук твоїх учинив єси се, тим і впинив тебе від гріха проти мене, і не попустив тебе коснутись її.
- 7
- Тепер же оддай жену мужу, бо він пророк, і помолиться за тебе, і жити меш.
Як же не віддаси, дак знай, що вмреш сам і все твоє.
- 8
- І встав рано вранцї Абимелех і призвав усї кметї свої, та й промовив усї словеса сїї в уші їх, і полякались усї люде вельми.
- 9
- І призвав Абимелех Авраама, та й промовив до його: Що вдїяв єси менї?
І чим провинив я тобі, що навів єси на мене й царство моє гріх великий?
Дїло таке, що нїхто не чинив, укоїв єси менї:
- 10
- І промовив Абимелех до Авраама: Що в тебе було на думцї, як чинив єси таке?
- 11
- Рече ж Авраам: Думав бо, що нема благочестя на місцї сьому, і вбють мене задля жени моєї.
- 12
- Отже справдї вона сестра менї по панотцеві, а не по панїматцї, та стала менї женою.
- 13
- І було, як вивів мене Бог із отецької домівки моєї, кажу їй: Ось яку правду чинити меш менї: у всякому містї, куди прийдемо, там кажи про мене, що се брат мій.
- 14
- Узяв же Абимелех вівцї і бички, і раби й рабинї, та й дав Авраамові, і віддав йому Сарру.
- 15
- І промовив Абимелех Авраамові: Оце земля моя перед тобою;
де б тобі нї було до вподоби, оселяйся.
- 16
- До Сарри ж промовив: Оце дав я братові твойму тисячу срібняків, се буде тобі чесна намітка до лиця твого, і про все, що було з тобою і з усїма твоїми, в усьому будеш оправдана.
- 17
- Помолився ж Авраам Богу, і вигоїв Бог Абимелеха, і жену його, і рабинї його, і почали роджати.
- 18
- Бо позамикав був Господь усяку утробу в домівцї в Абимелеха задля Сарри, жінки Авраамової.
|