- 1
- І було по сих речах, що Бог спокушував Авраама, і рече йому: Аврааме, Аврааме!
І каже: Ось я!
- 2
- І рече: Возьми сина твого, єдиного твого, що його возлюбив єси, Ізаака, та йди в Морія землю, та й принеси його там у всепаленнє-жертву на одній горі, що тобі речу.
- 3
- І встав Авраам рано вранцї та й осїдлав осла свого, та взяв два парубки з собою, та Ізаака сина свого, та наколов дров на всепаленнє, та й рушив до врочища, що про його рече йому Бог.
- 4
- На третїй же день позирнув Авраам очима своїми, та й побачив те врочище здалеку.
- 5
- І каже Авраам слугам своїм: Седїте тутеньки з ослом, я ж із сином пійдемо аж он туди, та поклонившись і вернемось до вас.
- 6
- Узяв же Авраам дрова на всепаленнє, та й положив на Ізаака, сина свого;
взяв же в руки й огонь і жертівного ножа, та й пійшли обидва вкупі.
- 7
- Каже ж Ізаак до Авраама, батька свого: Панотче!
Він же каже: Що тобі, синку? Каже ж: Ось огонь і дрова, а де ж овеча на всепаленнє?
- 8
- Каже ж Авраам: Бог обмислить собі ягня на всепаленнє.
І йшли собі обоє вкупі.
- 9
- Прийшли на врочище, що рече йому Бог, і зробив там Авраам жертівника, і розложив дрова, і звязавши Ізаака, сина свого, положив його на жертівнику зверху на дровах.
- 10
- І простїг Авраам руку свою, щоб узяти ножа заколоти сина свого.
- 11
- Аж озветься до його ангел Господень і рече: Аврааме, Аврааме!
Він же каже: Ось я.
- 12
- І рече: Не возложи руки твоєї на хлопя, а нїчогісїнько не чини йому;
тепер бо взнав я, що боїшся ти Бога, і не пощадив єси сина твого возлюбленого мене ради.
- 13
- І позирнувши Авраам очима своїми побачив, що баран із заду завяз рогами в гущинї.
І пійшов Авраам і взяв барана і принїс його на всепаленнє замість Ізаака сина свого.
- 14
- І приложив Авраам прізвище врочищу тому Єгова-Уре, Господь бачить, як і по сей день говорять: На горі Господа побачять.
- 15
- І озветься ангел Господень до Авраама вдруге з небес,
- 16
- Глаголючи: Мною самим клявсь я - се Господнє слово - за те, що вчинив єси таку річ, і не пощадив єси сина свого возлюбленого мене ради.
- 17
- Велико благословлю тебе, і намножу твій рід як зорі небесні, і як пісок узкрай моря, і внаслїдує потомство твоє царини ворогів своїх.
- 18
- І благословляться в потомстві твойму всї народи землї, тим що послухав єси голосу мого.
- 19
- Вернувся ж Авраам до слуг своїх і рушили вони й пійшли вкупі до Бейер-Себи, і вселивсь Авраам коло колодязя клятьби.
- 20
- Сталося ж по сїх речах, що з'ясовано Авраамові словами: Ось і Милка і вона вродила сини братові твойму Нахорові,
- 21
- Уза, перворідня його, та Буса, брата його, та Кемуїла, отця Арамова,
- 22
- Та Хеседа, та Газа, та Пидаса, та Ідлафа, та Батуїла.
- 23
- Батуїл же появив Ребеку.
Сих восьмерох уродила Милка Нахорові, братові Авраамовому.
- 24
- І наложниця його, на імя Реюма, ся вродила Тебаха та Гахама та Тегаса та Маяха.
|