1
Рече ж Бог до Якова: Уставши, пі- діймайсь до Бетеля, та й осядься тамо, і сотвори там жертівника Богу, що явився тобі, як утїкав єси од Езава, брата твого.
2
Каже ж Яков домові свому й усїм, що були з ним.
Повикидайте боги чужі, які є в кого з вас, та й очищайтесь і поперемінюйте одїж свою.
3
Та вставаймо й підіймаймось у Бетель, та поставимо там жертівника Богу, що послухав мене в день бідування мого, та й був зо мною в дорозї, що верстав я.
4
І видали Яковові богів чужих, що були в руках їх, і сережки, що були в ушу їх, і сховав їх Яков під дубом, що під Сихемом.
5
І помандрували вони, і був страх Божий на містах круг їх, і не вганяли за синами Якововими.
6
Прийшов же Яков у Луз, що в Канаан землї, се єсть Бетель, він і ввесь люд його, що були з ним.
7
І поставив там жертівника;
і проложив тому врочищу прізвище Ель-Бетель, там бо явивсь йому Бог, як утїкав од Езава, брата свого.
8
Умерла ж Дебора, мамка Ребечина, і поховали її під дубом і проложили йому прізвище Аллон-Бакут, дуб голосїння.
9
Явився ж Бог Яковові знов, як прийшов із Мезопотамиї, і благословив його.
10
І рече йому Бог: Імя твоє не звати меться вже Яков, нї!
Ізраїль буде імя твоє.
І дав йому прізвище Ізраїль.
11
Рече ж йому Бог: Я Бог всемогущий.
Бувай плодющий і намножуйся.
Народи і купа народів будуть із тебе, і царі з чересел твоїх вийдуть.
12
І землю, що дав Авраамові й Ізаакові, тобі віддам, і насїнню твойму по тобі дам землю сю.
13
Знявся ж Бог від його, від урочища, де розмовляв із ним.
14
І поставив Яков стовпа на врочищі, де він розмовляв із ним, стовпа камяного та й злив на його ливною жертвою, і злив олії на його.
15
І проложив Яков прізвище врочищу тому, де розмовляв із ним Бог, Бетель.
16
І рушили вони з Бетеля, і було вже не далеко до Евфрата і настигла Рахелю родїльня мука, і мала вона породи важкі.
17
Сталося ж, як вона мала важкі породи, каже їй баба сповитуха: Крепись;
бо й се буде в тебе син.
18
Сталося ж, як покидала її душа, умірала бо, дала йому імя Бенонї, болюча дитина, отець же дав йому імя Бенямин, щасна дитина.
19
Умерла ж Рахеля, і поховано її на шляху до Евфрата, се єсть Бетлегем.
20
І поставив Яков стовпа над гробом її.
Се стовп на Рахелиному гробу по сей день.
21
Помандрував же Ізраїль і напяв намета свого за Мигдаль-Єдером.
22
Сталося ж, як осївсь Ізраїль на тій країні, прийшов Рубен та й лїг із Билгою, батьковою наложницею.
І дочувсь про се Ізраїль.
Було ж синів у Якова дванайцятеро.
23
Синове Леїні: Рубен, первенець Яковів, та Симеон, та Левій, та Юда, та Іссахар, та Зебулон.
24
Синове Рахелині: Йосиф та Бенямин.
25
Синове Балли, рабинї Рахелиної: Дан та Нефталїй.
26
Синове Зелфи, рабинї Рахелиної: Гад і Ассер.
Се синове Яковові, що понароджувались йому в Мезопотамії.
27
Прийшов же Яков до Ізаака, отця свого, в Мамрійщину, в Киріят-Арбу, се Геброн, де пробував Авраам та Ізаак.
28
Було ж Ізаакові сто і вісїмдесять год.
29
І розлучивсь Ізаак із душею й умер, і прилучивсь до роду свого, старий, нажившись на сьвітї.
І поховали його Езав та Яков, синове його.