1
Сталося ж по сих речах, провинив дука винарський в царя Египецького, і дука пекарський пановї свойму, цареві Египецькому.
2
І розгнївився Фараон на обох дворян своїх, на дуку винарського й на дуку пекарського.
3
І повкидав їх у темницю в домі гетьмана вартовиків, у те місце, куди вкинуто Йосифа.
4
І приручив їх доглядник темничний Йосифові, і служив їм, і пробували вони довгий час у темницї.
5
І бачили обидва сни ув одну ніч, і кожен угадував свій сон по свойому, дука винарський і дука пекарський царя Египецького, що седїли в темницї.
6
Увійде ж до них Йосиф уранцї і бачить, вони посуміли.
7
І поспитав дуків Фараонових, що були з ним у темницї в пана свого: Чого ви дивитесь так сумовито сьогоднї?
8
Вони ж кажуть йому: Сон снився нам, а вгадника йому нема.
Каже ж їм Йосиф: Чи не від Бога ж угадуваннє?
Ось, роскажіте лишень менї.
9
І повідав дука винарський сон свїй Йосифові, та й каже: У снї мойму, бачся, виноградний кущ передо мною,
10
У виноградного ж куща три вітки, і неначе процьвів, і виросли сьпілі грони.
11
А чаша Фараонова в руцї в мене.
І взяв я грону, і видавив у чашу, та й подав чашу в руки Фараонові.
12
І каже йому Йосиф: От проти чого се снилось.
Три грони, се три днї.
13
Через три днї підійме Фараон голову твою, та й верне тебе на місце твоє;
і подавати меш Фараонові чашу до рук його прежнїм звичаєм, як був єси його винарем.
14
Спогадай же на мене, як добре тобі буде і змилосердись до мене, та й нагадай про мене Фараонові, та й визволь мене з твердинї сієї.
15
Мене ж бо вкрадено з країни Єврейської;
і тутеньки нїчого лихого не вкоїв я, щоб мене вкинути в темницю.
16
І вбачав дука пекарь, що гаразд угадує, та й, каже Йосифові: А менї снилось, бачся, три кошики хлїба на голові в мене.
17
І в верхньому кошику всякий хлїб до вподоби Фараонові, да птаство небесне росклювало все з кошика на голові в мене.
18
Відказав же Йосиф кажучи: От проти чого снилось.
Три кошики, се три днї.
19
Через три днї підійме в гору від тебе Фараон голову твою, і повісить на дереві тебе, і поїсть птаство небесне тїло твоє з тебе.
20
Сталося ж на третїй день, припав день родження Фараонового, і він справив пир усїм дворянам своїм, і підняв угору голову дуцї винареві свойму і дуцї пекареві свойму, посеред своїх дворян.
21
І поставив дуку винарського на місце його знов, щоб подавав той чашу до рук Фараонових,
22
Дуку ж пекаря велїв повісити на дереві;
як віщував Йосиф їм.
23
Однак не спогадав дука винар царський Йосифа, байдуже про його.