- 1
- Сталося ж по сих речах, провинив дука винарський в царя Египецького, і дука пекарський пановї свойму, цареві Египецькому.
- 2
- І розгнївився Фараон на обох дворян своїх, на дуку винарського й на дуку пекарського.
- 3
- І повкидав їх у темницю в домі гетьмана вартовиків, у те місце, куди вкинуто Йосифа.
- 4
- І приручив їх доглядник темничний Йосифові, і служив їм, і пробували вони довгий час у темницї.
- 5
- І бачили обидва сни ув одну ніч, і кожен угадував свій сон по свойому, дука винарський і дука пекарський царя Египецького, що седїли в темницї.
- 6
- Увійде ж до них Йосиф уранцї і бачить, вони посуміли.
- 7
- І поспитав дуків Фараонових, що були з ним у темницї в пана свого: Чого ви дивитесь так сумовито сьогоднї?
- 8
- Вони ж кажуть йому: Сон снився нам, а вгадника йому нема.
Каже ж їм Йосиф: Чи не від Бога ж угадуваннє?
Ось, роскажіте лишень менї.
- 9
- І повідав дука винарський сон свїй Йосифові, та й каже: У снї мойму, бачся, виноградний кущ передо мною,
- 10
- У виноградного ж куща три вітки, і неначе процьвів, і виросли сьпілі грони.
- 11
- А чаша Фараонова в руцї в мене.
І взяв я грону, і видавив у чашу, та й подав чашу в руки Фараонові.
- 12
- І каже йому Йосиф: От проти чого се снилось.
Три грони, се три днї.
- 13
- Через три днї підійме Фараон голову твою, та й верне тебе на місце твоє;
і подавати меш Фараонові чашу до рук його прежнїм звичаєм, як був єси його винарем.
- 14
- Спогадай же на мене, як добре тобі буде і змилосердись до мене, та й нагадай про мене Фараонові, та й визволь мене з твердинї сієї.
- 15
- Мене ж бо вкрадено з країни Єврейської;
і тутеньки нїчого лихого не вкоїв я, щоб мене вкинути в темницю.
- 16
- І вбачав дука пекарь, що гаразд угадує, та й, каже Йосифові: А менї снилось, бачся, три кошики хлїба на голові в мене.
- 17
- І в верхньому кошику всякий хлїб до вподоби Фараонові, да птаство небесне росклювало все з кошика на голові в мене.
- 18
- Відказав же Йосиф кажучи: От проти чого снилось.
Три кошики, се три днї.
- 19
- Через три днї підійме в гору від тебе Фараон голову твою, і повісить на дереві тебе, і поїсть птаство небесне тїло твоє з тебе.
- 20
- Сталося ж на третїй день, припав день родження Фараонового, і він справив пир усїм дворянам своїм, і підняв угору голову дуцї винареві свойму і дуцї пекареві свойму, посеред своїх дворян.
- 21
- І поставив дуку винарського на місце його знов, щоб подавав той чашу до рук Фараонових,
- 22
- Дуку ж пекаря велїв повісити на дереві;
як віщував Йосиф їм.
- 23
- Однак не спогадав дука винар царський Йосифа, байдуже про його.
|