1
І благословив Бог Нояга і сини його, і рече їм: Бувайте плодющі і намножуйтесь і залюднюйте землю.
2
І страх і ляк перед вами нехай находить на всяку животину земну, і на всяке птаство небесне, і на все лазюче по землї, і на всяку рибу морську.
На поталу вам подав я їх.
3
Усяке двигуще, що живе на землї, буде ваша їда;
як зело травяне подаю вам усе.
4
Тілько мясива з його кровю, душею, щоб не їли.
5
Крові бо вашої, душ ваших, вимагатиму, на всякій животинї мститимусь за неї і допевнятимусь душі людської від руки чоловіка, від руки брата його.
6
Хто проллє кров людську, того кров теж проливати ме чоловік: бо в образ Божий сотворив Бог чоловіка.
7
Ви ж росплоджуйтесь і намножуйтесь, буяйте по землї і множтесь по її.
8
І рече Бог Ноягові та синам його з ним, глаголючи:
9
Ось я поставляю заповіт мій з вами і з вашим потомством по вас.
10
І з усякою душею живою, що з вами, з птаством і скотиною, і з усїм живим на землї, що з вами буде, з усїма, що повиходили з ковчега.
11
І постановлю заповіт мій з вами: що нїяке тїло не вимре вже од потопньої води, і не буде вже потопу водного, щоб спустошити всю землю.
12
І рече Господь Бог Ноягові: Ось вам знаменнє заповіту, що я дав між мною і вами і між усякою живою душею, яка єсть з вами в роди вічні:
13
Райдугr мою покладаю в хмарі, щоб вона була знаменом заповіту між мною і землею.
14
І станеться, як наведу хмари понад землею, що з'явиться веселка моя в хмарі.
15
І спогадаю заповіт мій, що постав між мною і вами, і між усякою живою душею в усякому тїлї: що не буде вже води потопньої на погибель усякому тїлу.
16
А буде райдугw моя в хмарі, і дивитись му на її, щоб спогадати заповіт вічний між Богом і землею, і між усякою живою душею і всяким тїлом, яке єсть на землї.
17
І рече Бог Ноягові: Се знаменнє вмови, що постановив я проміж мною і усяким тїлом, яке єсть на землї.
18
Сини ж Ноягові, що повиходили з ковчега, були: Сем, Хам і Яфет.
Хам же був отець Канаанів.
19
Троє сих сини Ноягові, і від них порозсївались люде по всїй землї.
20
І почав Нояг бути ратаєм на землї і насадив виноград.
21
І пив вино, та й упився і лежав обнаживши ся у наметї свойму.
22
І побачив Хам, отець Канаанів, наготу батька свого, і вийшовши геть оповідав обом братам своїм.
23
І взявши Сем та Яфет гуню, накинули її на плечі собі та й ійшли дивлячись назад, і прикрили наготу батька свого, а лиця їх дивились назад, і наготи батькової не бачили вони.
24
Отверезився ж Нояг од хмелю свого, та й довідався, що вчинив йому підстарший син його,
25
І рече: Ой щоб же ти долї не мав, Канаане!
Рабом що найнисшим служити меш браттї.
26
Хвала Господеві!
Се Бог мого Сема.
А ти, Канаане, рабом у них будеш.
27
Розшируй Яфета і дай йому, Боже, седїти у Сема, у брата в наметї, а ти, Канаане, рабом у них будеш.
28
І пожив Нояг по потопі триста і пятдесять год;
29
І було всїх днїв Ноягових років деватьсот пятьдесять, і вмер.