- 1
- Біймо ся ж оце, щоб, коли зоста- єть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись.
- 2
- Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповідї, не зєднавшись з вірою тих, що слухали Його.
- 3
- Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гнїві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання сьвіту скінчені.
- 4
- Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх."
- 5
- І в сьому (місцї) знов: "Чи коли ввійдуть у відпочинок мій."
- 6
- Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;
- 7
- то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давидї, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших."
- 8
- Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.
- 9
- Оце ж оставлено ще суботованнє людям божим.
- 10
- Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.
- 11
- Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у недовірство.
- 12
- Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до роздїлення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.
- 13
- І нема творива невідомого перед Ним;
усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.
- 14
- Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.
- 15
- Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.
- 16
- Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.
|