1
Всякий бо архиєрей, із людей узятий, для людей поставляєть ся на служеннє у тому, що Боже, щоб приносив дари і жертви за гріхи,
2
котрий би міг болїти серцем за нетямущих і заблуджених, бо й сам обложений немощею;
3
і ради того мусить, як за людей, так за себе приносити за гріхи.
4
І нїхто сам по собі не приймає чести, а хто покликаний од Бога, яко ж і Аарон.
5
Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреєм, а Той, хто глаголав до Нього: "Син мій єси Ти, я сьогоднї породив Тебе."
6
Яко ж і инде глаголе: "Ти єси священик по вік по чину Мелхиседековому."
7
Котрий за днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, з великим голосїннєм і слїзми, і почуто Його за страх (Його перед Богом).
8
Хоч і Син Він був, тільки ж навчивсь послуху через те, що терпів,
9
і, звершившись, ставсь усїм, що слухають Його, причиною спасення вічнього,
10
і названий від Бога архиєреєм по чину Мелхиседековому.
11
Про котрого маємо велике слово, та важко його висловити;
тому що ви немочні стали слухом:
12
Бо коли вам годилось би бути учителями задля (часу), знов треба, щоб вас учено первих початків словес Божих, і стались такими, котрим треба молока, а не кріпкої пищі.
13
Усякий бо, що вживає (саме) молоко, (ще) несьвідомий у слові правди, бо він малолїток.
14
Звершеним же тверда пища, маючим чувства вправлені довгою наукою до розсуджування добра і зла.