1
Голова ж сказаного: Такого маємо Архиєрея, що сїв по правицї престола величчя на небесах,
2
служителя сьвятинї і скинї істинної, котру поставив Господь, а не чоловік.
3
Всякий бо архиєрей поставляєть ся, щоб приносити дари і жертви;
тим треба й Сьому що мати, щоб принести.
4
Бо коли б Він був на землї, не був би священиком, (де) є священики, що приносять по закону дари,
5
котрі служать образу і тїнї небесного, яко ж глаголано Мойсейові, як хотїв зробити скиню.
"Гледи бо", рече, "зроби все по взору, показаному тобі на горі."
6
Тепер же (Христос) лучче знарядив служеннє, на скілько Він посередник луччого завіту, котрий на луччих обітницях узаконив ся.
7
Бо коли б первий той був без пороку, не шукалось би місця другому.
8
Докоряючи бо їх глаголе: "Ось ідуть днї, глаголе Господь, і зроблю з домом Ізраїлевим і з домом Юдовим завіт новий,
9
не по завіту, що зробив я з отцями вашими, того дня, як узяв я їх за руку, щоб вивести їх із землї Єгипецької: бо вони не пробували в завітї моїм, і я занедбав їх, глаголе Господь.
10
Тим се завіт, котрий зроблю дому Ізраїлевому по тих днях, глаголе Господь: Давши закони мої в думку їх, і на серцях їх напишу їх, і буду їм Бог, а вони будуть менї народ.
11
І не вчити ме кожен ближнього свого, і кожен брата свого, говорячи: Познай Господа;
бо всї знати муть мене від малого та й до великого між ними.
12
Тим що милостив буду на неправди їх, і гріхів їх і беззаконий їх не згадувати му більше."
13
А що глаголе: "новий", то обветшив первого;
що ж обветшало і зстарілось, те близьке зотлїння.