1
Мала ж і перва скиня установи служби, і сьвятиню людську.
2
Споруджено бо перву скиню, а в нїй сьвітильник і стіл і предложеннє хлїбів, котра зветь ся: Сьвята.
3
За другою ж завісою скиня, що звана: Сьвятая Сьвятих;
4
мала вона золоту кадильницю і ковчег завіта, окований усюди золотом, а в ньому посудина золота з манною, і жезло Ааронове зацьвівше, і скрижалї завіта,
5
а над ним херувими слави, отїнюючі ублагальню.
Про се не слїд нинї говорити порізно.
6
Як же се так устроєно, то в перву скиню завсїди входили сьвященики, правлячи служби;
7
у другу ж раз у рік сам архиєрей, не без крові, котру приносить за себе і за людські провини.
8
Сим ясує Дух сьвятий, що дорога у сьвятиню ще не явилась, доки перва скиня стоїть.
9
Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совістї того, хто служить,
10
а були тілько в їжах і напитках, та у всяких обливаннях і установах тїла, накинуті аж до часу направи.
11
Христос же, прийшовши яко Архиєрей грядущих благ, із більшою і звершенїщою скинею, нерукотвореною, се єсть не такого будування,
12
анї з кровю козлиною, нї телячою, а своєю кровю, увійшов раз у сьвятиню, знайшовши вічне відкупленнє.
13
Бо коли кров волова та козина і попіл з яловицї, окроплюючи осквернених, осьвячує на тїлесну чистоту;
14
то скілько більше кров Христа, що Духом вічнїм принїс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих дїл, щоб служити Богу живому?
15
І задля того Він посередник нового завіту, щоб, як станеть ся смерть, на одкупленнє переступів, що (були) у первому завітї, прийняли покликані обітницю вічнього наслїддя.
16
Де бо єсть завіт, там мусить прийти й смерть завітуючого.
17
Завіт бо після мертвих має силу: яко ж бо нїчого не стоїть, доки жив завітуючий.
18
Тим же й первий не був осьвячений без крови.
19
Як вирік бо Мойсей всяку заповідь по закону всїм людям, то взявши крови телячої та козлиної з водою та червоної вовни та гисопу, покропив і саму книгу і ввесь народ,
20
глаголючи: "Се кров завіту, котрий завітував вам Бог."
21
І скиню і ввесь посуд служебний кровю так само покропив.
22
А мало не все кровю очищаєть ся по закону, і без пролиття крови не буває оставлення (гріхів).
23
Оце ж треба було, щоб образи небесного сим очищались, саме ж небесне луччими жертвами, нїж сї.
24
Не в рукотворену бо сьвятиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,
25
анї щоб много раз приносити себе, яко ж архиєрей входить у сьвятиню по всї роки з чужою кровю;
26
(а то б треба було Йому много раз страдати від настання сьвіту) а нинї раз у концї віків явив ся на знївеченнє гріха жертвою своєю.
27
І як призначено людям раз умерти, а потім суд,
28
так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих, удруге без гріха явить ся ждучим Його на спасеннє.