1
Ізраїль - повнолозий виноград, багатий у плоди;
та чим більш у нього плодів, тим і жертівників більше;
чим лучша земля у нього, тим гарнїйше прибирають бовванів своїх.
2
Роздїлилось у них серце, за те й жде їх кара;
він повалить їх жертівники, потре їх божища.
3
Вони будуть тодї казати: Нема в нас царя, тим що ми Бога не боялись;
та й царь - що він нам поміг би?
4
Говорять вони пусті бесїди, криво присягають і чинять умови;
за те прийде суд на них, мов отруйне зїллє на загонах в полї.
5
Задля телця Бет-Авена затремтять Самарийські осадники;
заплаче по ньому нарід його, та й сьвященники його, що ним так радїли, заплачуть по славі його, бо вона відійде від його.
6
Ба й самого його віднесуть ув Ассирию - в гостинець цареві-защитникові;
постидається Ефраїм і осоромиться Ізраїль надїєю своєю.
7
Зникне в Самариї царь, нїби та піна на водї.
8
І попустошені будуть, висоти Авена - той гріх Ізраїля;
поростуть бодяки да тернина на їх жертівниках, і скажуть вони горам: Впадїте на нас!
а горбам: Покрийте нас!
9
Ще гірше, як у часах Гиви грішив ти, Ізраїлю;
там вони держались, і війна в Габаонї проти безбожників не була така страшна.
10
Їх же скараю по бажаннї гнїву мого: зберуться на них народи, й впаде на них кара за двоїстий проступок їх.
11
Ефраїм стане, як та усвоєна ялівка, що привикла молотити;
й самий я наложу ярмо йому на товсту шию;
на Ефраїмі їздити муть верхом, Юда буде за плугом ходити, Яков - волочити.
12
Нехай би ж сїяли праведність, щоб могли жати ласку;
роз'орюйте в собі новину;
бо вже час, шукати Господа, щоб, коли він навідається, полив вас справедливостю.
13
Досї ви порали безбожність, а жали беззаконство, й їсте хлїб омани;
ти бо надїявся на твою путь та на многоту війська.
14
Оце ж настане метушня в народї твому, й усї твердинї твої порозпадаються, як Салман збурив був Бет-Арбель в день битви: матїр полягла з дїтьми.
15
Ось, до чого довів вас Бетель - за безмірну безбожність вашу!