1
Спустошена буде Самария, за те, що проти Бога свого встала: од меча поляжуть вони, малеча їх буде порозбивана а ваговиті їх молодицї, порозтинані, погинуть.
2
Вернися же, Ізраїлю, до Господа, Бога твого, бо ти впав через безбожність твою.
3
Возьміть із собою (щирі) слова, приступіть до Господа й говоріть до його: Відійми всяке беззаконство й приверни благость, а ми приносити мемо жертву уст наших.
4
Ассур не буде вже надїєю рятунку нашого;
не будемо (вповаючи) всїдати на конї, та й виробам рук наших не будем говорити: Ви боги наші;
бо тілько в тебе змилуваннє до сиріт.
5
О, я вилїчу-прощу їх зраду, полюблю їх по моїй ласкавостї, бо гнїв мій одвернеться від них.
6
Буду Ізраїлеві росою;
він зацьвіте, мов лилія, та запустить коріннє, мов на Ливанї.
7
Пагонцї в нього забуяють, прикраситься, наче оливина, а пахощі від нього - як од Ливану.
8
І будуть знов вертатись, хто раз сидїв під тїнню в нього;
забагатїють хлїбом;
зацьвітуть, наче лоза виноградня, і будуть славитись, як вино Ливанське.
9
Яке менї ще дїло до ідолів, скаже Ефраїм.
Я ж вислухаю його й зглянуся на його;
я буду йому зеленїючим кипарисом, од мене будеш мати плоди.
10
Хто такий мудрий, щоб се зрозуміти?
Хто має розум, щоб се все збагнути?
бо праві дороги Господнї, й праведні ходять ними, а беззаконники впадуть на них.