1
Слухайте слово Господнє, Ізраїлські дїти!
бо (готовий) суд у Господа з осадниками сієї землї;
нема бо нї правди, нї милосердя, анї знання Бога на землї.
2
Лихословство й лож, душогубство й крадежі та перелюбство розширились вельми, а пролив крові йде за проливом крові.
3
Тим то заплаче ся земля, і вмлївати муть усї, що на нїй живуть, разом із зьвірями в полї й птаством під небом, ба й риба у морі загине.
4
Та ще й не докоряй нїхто, не гудь нїхто другого!
твій нарід (сподуфалий) - як той, що з сьвященником до сварки стає.
5
Сам ти вдень упадеш, а вночі й пророк твій, та й матїр твою погублю.
6
А вигублений буде нарід мій за незнаннє (закону);
та як ти відкинув знаннє, так і я відкину тебе од сьвященничої служби передо мною;
та як ти забув про закон Бога твого, так і я забуду про дїтей твоїх.
7
Чим більше їх намножуєсь, тим більше й грішать вони проти мене;
за те ж я честь їх оберну в безчесть.
8
Харч добувають вони з гріхів мого люду, й до беззаконностї його змагає душа їх.
9
Тим же то - що буде з народом, те й з сьвященником;
скараю його після доріг його, й заплачу йому після вчинків його.
10
Будуть їсти, та й ситі не будуть, будуть блудувати, та й не намножаться, бо покинули службу Господеві.
11
Блуд і вино та напої відбирають у них розум.
12
Люд мій питається в дерева свого, й палиця його дає відповідь йому;
дух бо блудництва завів їх на безпуття, й, блудуючи, одступили вони од Бога свого.
13
По верховинах приносять вони жертви, по узгіррях палять кадило під дубом, тополею й теребинтом, бо вони принадну тїнь собою дають;
тим то й розпустують дочки ваші й перелюбкують молодицї ваші.
14
Та я й не гадаю карати дочок ваших, що вони розпустують, анї жінок ваших, що вони блудують, ви ж бо самі побіч нетрібок та розпустників приносите жертви, а нетямущий нарід погибає.
15
Коли вже ти, Ізраїлю, блудуєш, то нехай би хоч ти, Юдо, не грішив;
ой не ходїте в Галгал, не йдїть у Бет-Авен, та й не кленїтесь: Як жив Господь.
16
Бо Ізраїль - упиряка, як дурна корова;
то ж чи може тепер Господь пасти їх, як овець, по лугах широких?
17
Застряв Ефраїм у віру ідолську;
- понехай його!
18
Гіркі їх упої, блудництву вони зовсїм оддались;
та й князї їх любуються в мерзотах.
19
Вхопить їх буря на крила свої;
за жертви їх стид їх окриє.