- 1
- В злиднях своїх будуть вони з досьвітку шукати мене й говорити: Ой вернїмось до Господа, він бо вдарив, та він і загоїть, він поранив, і сам рани перевяже.
- 2
- У два днї нас оживить, третього дня - на ноги поставить, і жити будемо перед лицем у нього.
- 3
- Ми спізнаємо його;
будемо намагатись (що-раз лучше) пізнавати Господа;
він же явиться ранньою зорею, і прийде до нас, мов той пізний дощ, що скроплює землю.
- 4
- Та що ж я вчиню тобі, Ефраїме?
що вчиню тобі, Юдо?
Та ж чеснота ваша, мов та мрака порання, мов роса, що скоро зникає!
- 5
- Тим то я побивав їх через пророків, картав їх словами з уст моїх, і мій суд виднїв, наче сьвітло.
- 6
- Я бо милостї хочу, не жертви, а знаннє Бога любійше менї над всепалення.
- 7
- А вони, так само, як Адам, поламали вмову зо мною і зрадили мене.
- 8
- Галаад - стався містом безбожників, обризьканим кровю.
- 9
- Як в степу розбишаки чигають на людей, так ватага сьвященників вбиває подорожних і творить гидоти.
- 10
- Ув Ізраїля я виджу страшні речі, там блудництво в Ефраїма, тут опоганивсь Ізраїль.
- 11
- І тобі, Юдо, назначене жниво, як я одкличу полонь народу мого.
|