- 1
- Приложи трубу до уст твоїх!
Як орел (налетять) на дом Господень за те, що вони поломали вмову зо мною, і переступили закон мій!
- 2
- Покликати муть до мене: Боже мій!
ми ж тебе знаємо, ми - Ізраїль!
- 3
- Нї!
відкинув Ізраїль добро, то ж ворог буде вганяти за ним.
- 4
- Ви без мене поставляли царів над собою;
обирали собі князїв, мене не питавши;
а з срібла свого та з золота свого собі боввани робили: ось, ізза чого погибель!
- 5
- Покинув тебе, Самариє, телець твій!
запалав гнїв мій на них;
доки ж не зможуть вони очиститись?
- 6
- Бо й той (ідол) - дїло Ізраїля.
Ремесник уробив його, як же йому бути Богом?
в куски розпадеться бик Самарийський!
- 7
- Сїяли вони вітра, так жати муть бурю: колоса на стеблї в нього не буде, не дасть муки зерно, а хоч би й дало, то чужі з'їдять,
- 8
- З'їдять і самого Ізраїля;
і будуть вони у чужоземцїв за пусту посудину.
- 9
- Вони пійшли до Ассура, мов той дикий осел, що пустопаш блукає: Ефраїм купував прихильність подарунками.
- 10
- Та хоч вони й посилали чужинцям данини, то, наколи я зберу їх докупи, почнуть вони впадати під тягарем царя над князями.
- 11
- Много жертівників про гріх Ефраїм спорудив, та й на (кару за) гріх йому ті жертівники вийшли.
- 12
- Важні я йому написав закони, та вони, мов чужі, в нього поробились.
- 13
- Вони приносять в жертву менї мясо, щоб самі його їли;
Господеві вони невгодні;
безбожність їх нїколи в нього з думки не сходить, і він буде їх однако за гріхи карати: вернуться вони в Египет (у неволю).
- 14
- Творця свого забув Ізраїль та построїв собі божницї, та й Юда побудував міста утверджені;
та я пошлю огонь на міста його, - він пожере палати його.
|