1
Ой не радуйсь, Ізраїлю, й не веселися, як инші народи, бо ти блудуєш, покинувши Бога твого: як блудниця, любиш гостинцї з якого б то й не було току.
2
Гумно й тискарня не буде харчувати їх, і виногради обманять їх.
3
Не будуть вони жити в землї Господнїй: Ефраїм вернеться в Египет, і в Ассириї їсти муть нечисте.
4
І не будуть додавати вина в жертву Господеві, не вподобні будуть йому жертви їх;
будуть вони їм, мов хлїб похоронний;
всякий, хто буде його їсти, опоганиться, бо сей хлїб їх буде хиба їм на пожиток, а в дом Господень він не ввійде.
5
Що ж будете чинити в день сьвяточний, або в день празнику Господнього?
6
Ось бо, вони через опустошеннє повтїкають;
та Египет збере їх із сьвіта, Мемфис поховає;
дорогі будівлї їх забере під себе кропива, колюча тернина буде в шатрах їх.
7
Прийдуть днї навідання.
Нехай же тодї дознаєсь Ізраїль, що дурний був його віщун, безумний, що видавав себе за вдохновеного;
бо безлїч беззаконностей твоїх, і велика злоба (проти Бога).
8
Ефраїм - (се мала бути) сторожа при Бозї мойму, (а в нього кожний) пророк - се сїлця птахолова на кожнїй стежцї його;
се западня в зборищі бога його.
9
Глибоко впали вони, розопсотились, як за часів Гиви;
ой він пригадає їм безбожність їх, скарає за гріхи їх!
10
Як винну грону, знайдену в пустинї, підняв я Ізраїля;
як перший раннїй овощ на смоковницї вибрав я отцїв ваших, а вони обернулись до Вааль-Пеора й віддали себе гидотї, та стались і самі такими гидкими, як ті, що їх полюбили.
11
У Ефраїміїв улетить, мов птиця, їх слава;
нї народин, нї вагітностї, нї зачаття не буде.
12
Ба коли б і зростили синів своїх, я їх одійму в них;
горе бо їм, коли я їх опущу!
13
Ефраїм, як самий я бачив, до Тиру подібний, а насаджений на прегарному місцї;
але Ефраїм виводити ме синів своїх на побій.
14
Дай їм, Господи, - що ж ти даси їм?
Дай утробу їм, що не роджає, й соски сухі-немолочні.
15
Усе зло їх постало в Галгалї: Там почав я ненавидїти їх за їх беззаконства;
прожену їх із землї моєї, не буду вже більше любити;
вся старшина їх - зрадники.
16
Ефраїм побитий;
коріннє в нього посохло;
не буде у нього плоду, а коли б і родили синів, то я подам дорогий плід їх утроби смертї на поталу.
17
Відопхне їх від себе Бог мій, за те, що були йому неслухняні, - блукати муть проміж народами.