1
Слово пророче про Моабіїв: Так!
ніччю збурений буде Ар-Моаб і спустошений;
так!
вночі збурений буде Кир-Моаб і спустошений!
2
Виходить він ід Баїту й Дибону, виходить на висоти, плакати;
Моаб ридає над Набою й Медевою;
в усїх їх острижені голови, у всїх оголені бороди.
3
Скрізь по улицях у веріттю люде;
на дахах, по ринках всї ридають, в сльозах потопають.
4
І Есебон і Елеала голосять;
крик їх доходить аж до Яази.
5
Й моє серце ридає над Моабом;
втїкають із йогоСигору, до третьої Егли;
виходять, плачучи, на Лухит;
по Хоронаїмській дорозї гірко голосять;
6
Бо висхнуть води в Нимримі, позасихають луги, трава вигорить, вся зелень ізникне.
7
Тим переносять вони останки добутку, та, що врятували, поза ріку Арабську.
8
Плач по всїй землї Моабській;
Як вони голосять, чути аж в Еглаймі, плач його несеться до Беер-Елиму;
9
Бо вода в Дибонї взялась уже кровю;
- та я наведу на Дибон іще нове лихо - левів на тих, що з Моабу повтїкали, та й в краю зостались.