1
Пророцтво про пустиню морську: Як ті бурі, що на полуднї лютують, оттак ійде він від степу, з страшної країни.
2
Страшне видиво показано менї: розбишака рабує;
опустошник пустошить.
Приходи, Еламе;
облягай, Миде!
всїм стогнанням я зроблю конець.
3
Від сього і в мене трясуться бедра;
муки схопили мене, як болї в положницї.
Я зворушивсь тим, що чую;
я стрівоживсь тим, що бачу.
4
Серце тремтить у менї;
мене дрож бере;
нічний спокій мій перемінився у страх менї.
5
А вони ось, заставляють столи, розстилають накриття, - їдять, пють.
Ой, вставайте, князї, - хапайте за щити!
6
Бо ось як сказав менї Господь: ійди, постав сторожа, а він нехай переказує, що побачить.
7
І побачив він їздецїв, що їхали по двох на конях, на ослах, на верблюдах;
і наслуховав пильно і вважно, -
8
І закричав, мов лев: Пане мій!
ось я стою на сторожі цїлими днями, не рушався з місця цїлими ночами:
9
І ось, бачу, їдуть люде, їздецї на конях удвійню.
Опісля кликнув і каже: Впав, упав Вавилон, і всї ідоли його лежать порозбивані на землї!
10
О ти, змолочений мій, сину току мого!
Оце я чув від Господа Саваота, Бога Ізрайлевого, й се звістив вам.
11
Пророцтво про Думу: Покликають до мене з Сеїру: Стороже!
яка пора ночі?
стороже!
яка пора ночі?
12
А сторож відказує: Надходить поранок, та ще ніч.
Коли так пильно допитуєтесь, то обернїться й приходїть.
13
Слово пророче про Арабію: Ночуйте в лїсї Арабському, подорожні Деданські!
14
Осадники країни Темайської!
несїть води назустріч умлїваючим од спраги;
стрічайте хлїбом утїкаючих;
15
Вони бо від мечів втїкають, од меча обнаженого, від лука натягненого та від лютї воєнної.
16
Так бо сказав менї Господь: Іще рік, рік по счоту наймитів, - і вся Кидарова слава щезне;
17
І не багато луків зостанесь у синів Кедарових.
Так сказав Господь, Бог Ізраїля.