1
Пророче слово про Видивну долину: Що се тобі лучилося, що ввесь люд твій повиходив на дахи?
2
Місто повне крику, зворушене - місто, давно таке веселе!
Ой, бо повбивані твої - не мечем побиті, та й не в битві лягли;
3
Всї гетьмани твої повтїкали разом, та їх спіймано, кріпко повязано;
всї, хто знайшовся в тебе, повязані разом, хоч як далеко були повтїкали.
4
Тим я й кажу: Зоставте мене, нехай гірко плачу!
Не силуйтесь, мене розважати з поводу, що збурена дочка мого народу.
5
Се бо близько день неспокою, побою та замішанини в долинї Видивній, од Господа сил (насланий): Валять мури, крик по горах розлягаєсь.
6
Несе Елам сагайдак, люде на колесницях і їздецї і Кир щитом заблищав.
7
І ось що найкрасші твої долини заповнені возами, а їздецї уставились навпроти воріт,
8
І здирають покривало з Юдеї;
а ти в той день озираєшся за оружними запасами в палатї кедровій.
9
Та бачите, що вже проломи пороблено в мурі міста Давидового, й спускаєте докупи води до нижнього ставу;
10
І роздивляєтесь між домами в Ерусалимі, та й валите декотрі доми, щоб ті проломи в мурі затулити;
11
І копаєте на воду знов став запасний між двома мурами.
На того ж, хто се давно вчинив, нїже озираєтесь;
на того, хто задумав се все, наперед, ви й не зважаєте.
12
Нї!
тодї, як Господь сил на вас накликав, щоб плакали та голосили, щоб остригали собі волоссє, й накидали на себе волосяницї,
13
Тодї у вас - веселощі та радощі були;
ви кололи бики, різали овець та попивали вино;
їжмо - мовляли - та пиймо, бо й так завтра будемо мертві!
14
І обявив менї в уші Господь Саваот: Не буде вам сеся безбожність прощена, аж покіль не погинете.
Ось як, сказав Господь, Господь сил!
15
І сказав іще Господь, Бог сил: Ійди та ввійди до Севни, старшого в двірцї коло храму, й скажи йому:
16
Що за право тобі тут, і ким ти тут, що аж собі тут гробовище вирубуєш?
- Так, він вирубує собі гробовище на видному місцї, витїсує собі в скелї пробуток посмертний!
17
Ось, Господь перекине тебе, як дужий чоловік кидає, й здусить тебе в пилку.
18
І зівє тебе в звиток, і кине тобою, наче жмутком, у землю широку, там ти вмреш, та й пійдуть і твої блискучі туди колесницї, що надбав єси ти, ганьбо дому твого Пана!
19
Я зопхну тебе до долу з висоти твоєї, й скину тебе з уряду твого.
20
І тодї покличу слугу мого Еліякима Хелкієнка,
21
І надїну на його твою одежу, й підпережу його твоїм поясом, і твій уряд передам у руки його, і буде він отцем осадникам Ерусалимським і домові Юдиному.
22
І ключ од дому Давидового зложу на плече в його: як він відчинить, нїхто не зачинить, як же він зачинить, нїхто не відчинить.
23
Мов гвізд у твердім місцї, буде в мене вбитий, й буде він престолом слави домові отця свого.
24
І буде на йому висїти вся повага батькового дому, - дїтей і внуків, - наче краса всяких домашних посудів аж до послїдних музичних приборів.
25
Та тодї, - каже Господь Саваот - захитаєсь гвізд, буде вибитий з свого твердого місця, і впаде й розсиплесь ввесь тягар на йому;
бо так говорить Господь.