1
Господи!
ти Бог мій;
буду тебе прославляти, буду хвалити імя твоє;
ти бо вчинив речі дивні;
задуми давні спевнились;
- так!
2
Ти обернув міста в купу каміння, утверджені замки - в руїну;
не стало вже чужинецьких палат у містї;
повіки воно не відбудуєсь.
3
Тим тебе будуть потужні народи хвалити, а городи страшних народів боятись;
4
Ти бо був убогому захистом;
охороною бідного тїсного часу в него, втечищем під хуртовину, й тїнню у спеку;
бо лють гнобителїв дихала на них, мов буря об мур.
5
Як жару під засуху, так погасив єси буту ворогів;
як жара густою хмарою, - так пригашена побіда переважників лютих.
6
І приладить Господь сил на сїй горі гостину для всїх народів із товстих страв, - гостину з шпігу в костях і з самих вин чистих;
7
І порве він на сїй горі покривало, що вкриває всї народи, - покривало, ще лежить на всїх племенах.
8
Потоптана буде смерть по всї віки, й повтирає Господь сльози з усїх лиць, і здійме ганьбу з свого люду по всїй землї;
от як говорить Господь.
9
І скажуть того дня: Ось він наш Бог!
на його ми вповали, й він спас нас!
Ось він Господь, на його ми вповали, то й радуватись і веселитись мемо спаннєм його!
10
Бо Господня рука на горі сїй опочине, а Моаба потопче на його ж місцї, мов ту солому на гнїй.
11
І хоч він розпростре руки свої, як пливець до пливання простирає, то Господь впокорить гординю його разом із лукавством рук його.
12
І твердиню височенних мурів твоїх повалить, поверне, розкине по землї в порох.