1
Горе синам неслухняним, - говорить Господь, тим, що задумують задуми без мене, - що ввіходять у вмови, менї супротивні, та гріхи на гріхи громадять:
2
Не спитавшись у мене, ійдуть вони в Египет, щоб шукати підмоги в силї Фараоновій та захистити себе в тїнї Египту.
3
Але сила Фараонова вийде вам на сором, і захист у тїнї в Египтї - на безчесть.
4
Князї твої прийдуть у Зоан-город, а посли твої зійдуть аж до Ханесу;
5
Та всї вони застидаються задля того народу, що їм без пожитку;
не буде од него нї підмоги, нї хісна, - хиба тілько стид і сором.
6
Ось вам смутне пророцтво про ту скотину, що мандрує в землю полуденню, через країну нужди й тїснечі, де леви та левицї, гаспиди та летючі змиї;
перевозять на хребтах ослячих свої добутки, й на верблюджих горбах - надбаннє своє до народу, що їм нема з його вжитку:
7
Бо Египецька поміч - річ марна й даремна;
тим то й накликав я: сила їх - сидїти тихо.
8
Ійди ж, напиши се їм на таблицї, запиши в книгу, щоб воно в їх перед віччу, поки сьвіт сьвітом, стояло.
9
Бо се люд упрямий, дїти віроломні, що не хочуть слухати Божого закону,
10
Що видющим ось як говорять: "Нїчого не бачте!" а пророкам: "Не прорікайте нам правду, говоріте, що нам любе, віщуйте, що миле:
11
Зійдїте з дороги, відвернїться від правої путї;
відсуньте нам із перед очей Сьвятого Ізрайлевого!"
12
Тим то Сьвятий ув Ізраїлї ось як говорить: Що ви слово спасенне моє відкидаєте, а вповаєте на оману й неправду, та в тому шукаєте опори, -
13
То беззаконство се буде вам, мов щілина перед розпадом, що показалась у мурі високім, - грухне він нагло, в хвилинї.
14
І він розвалить його, як розбивають глиняний горщик, розбиваючи його безпощадно, так що між куснями з його не найдеться нї черепка, щоб із припечка взяти углика, або з криницї води зачерпнути.
15
Так бо говорить Господь Бог, Сьвятий Ізрайлїв: Сидячи тихо на місцї, були б ви спаслися;
бо в тихостї і надїї вся ваша потуга;
та ви не хотїли,
16
А мовляли: "Нї, ми на конях утечемо", - за те ж і втечете;
"ми на бистрих побіжимо", - за те ж і бистрі будуть вас здогоняти!
17
Зо страху перед одним втїкати ме в вас тисяча, а зо страху перед пятьма так розбігнетесь, що останок із вас буде, наче віха на верху гори, мов знак на горбі.
18
Та Господь жде ще, щоб вам ласку явити, здержуєсь, щоб вас пожалувати;
бо Господь - се Бог правди;
блажен, хто вповає на його.
19
На Сионї люд жити ме знов, знов у Ерусалимі;
й не будеш гірко плакати, - він змилосердиться на голос плачу твого, й скоро його почує, - дасть відповідь тобі.
20
І дасть вам Господь хлїб у горю, й воду в нуждї;
і вчителї твої небудуть ховатись та й очі твої будуть бачити вчителїв твоїх;
21
І уші твої все будуть чути впомин їх позад тебе: Ось дорога, простуй нею!
як би ви схибили вправо, чи схибили в лїво;
22
Тодї будуть ідоли в поволоцї срібній, та боввани в поволоцї золотій, - гидотою вам;
ти повикидаєш їх, як погань, і казати меш: геть звідсї;
23
І дасть він дощ на насїннє твоє, що ним поле засїєш, і вроджай буде в тебе по нивах і тучен і сочен, а твій скот буде пастись тодї по широких лугах.
24
А воли та осли, що порають поле, їсти муть посолену пашу, очищену, та перевіяну лопатою.
25
І на всякій високій горі й на горбі високім забурчать бурчаки та потоки води в день великого побою, як упадуть башти.
26
І тодї засьвітить місяць сьвітлом сонця, а сьвітло соняшне буде всемеро яснїйше, як сьвітло сїмох днїв, - того часу, як Господь рани свойму люду перевяже, та погоіть синцї, йому завдані.
27
Ось іде, наче з далечезного краю, імя Господнє, горить гнїв у його, поломє страшно палає;
уста його повні досади, язик його, мов огонь палючий;
28
Подих його - мов потопний потік, що до шиї сягає, щоб витратити невірних до нащаду;
й буде в челюстях невірних узда, що веде ув облуд.
29
Ви ж співати мете піснї, як уночі перед сьвятами сьвятими, а на серцї буде весело, як у того, що серед сопілок ійде на гору Господню, до твердинї Ізрайлевої.
30
І загрімить Господь гласом величним, і явить важку руку свою в гнїву й поломї пожераючого огню;
в бурі й повіддї та камінному грядї.
31
Бо від голосу Господнього Ассур стрепенеться, жезлом ударений.
32
І при кожному ударі палицею, що йому призначена, та що її Господь на його спустить, дзвонити муть бубни й цитрі, й опустошить його безпощадною війною.
33
Наготовлено бо вже давно Тофет також і самому цареві, - а глибокий він і широкий;
в кострі його багато огню й дров;
подих Господнїй підпалить його потоком сїрки.