1
Горе тим, що до Египту за підмогою ходять, і надїю покладають в конях-колесницях, тим що їх багато, а до того й в кіннотї, тим що вона сильна, а на Сьвятого Ізрайлевого не зважають і до Господа не прибігають.
2
Но він премудрий;
він нашле лихо й не змінить слів своїх;
устане він і на дом безбожників, та й проти підмоги тих беззаконників.
3
Та ж і Египтїї - люде, а не Бог;
та й їх конї - тілько тїло, а не дух.
Як Господь простягне руку свою, то й помічник спіткнеться, та й упаде той, що він його боронить, і всї вони згинуть укупі.
4
Бо ось що сказав менї Господь: Як той лев, як левин щенюк, ревучи над своїм уловом, не здрігнеться, хоча б і цїла громада пастухів на його кричала, й не вступиться перед їх многотою, так і Господь сил зійде, воюватись за Сиона, й за гору свою.
5
Як птахи - свої писклята, так Господь Саваот окриє, захистить, вибавить, пощадить і врятує Ерусалима.
6
О, Ізраїлські синове, навернїтесь до Того, що так далеко від його відпали!
7
Тодї відкине кожен свої срібні ідоли й золоті свої ідоли, що ваші руки вам на гріх робили;
8
І Ассур не від людського меча впаде, не людський меч погубить його;
та й хоч би й втїк од меча, то його дїти будуть вам данину давати.
9
Зо страху втече він, а князї його й стягу лякатися будуть, так говорить Господь, що його огонь на Сионї, і піч у Ерусалимі.