1
Зійди вниз та сядь на землї у пилу, ти, дївице, дочко Вавилонська;
усядь на землї, бо вже престола нема, ти дочко Халдейська;
вже більш не будуть звати тебе нїжною та роскішною.
2
Возьмись за жорна й мели муку;
скинь намітку з себе, підкасай подолок;
відкрий ноги до колїн, бреди через ріки;
3
Наготою сьвітити меш, та й сором твій нїчим буде вкрити.
Помщуся тяжко, не дам пощади нїкому.
4
(се глаголе) Відкупитель наш - Господь Саваот імя йому, Сьвятий Ізрайлїв:
5
Седи мовчки, заховайсь у темнотї, ти, дочко Халдейська;
тебе бо вже не будуть царицею царств величати.
6
Прогнївивсь я був на люд мій, власність мою я понизив й оддав тобі в руки, а ти не мала милосердя над ними, - ти й на сивого дїда важенне ярмо накладала.
7
Міркувала собі: Я до віку царицею буду, а не брала до голови того, й не подумала, що станесь опісля.
8
Тепер же вислухай оце, ти роскішнице, що живеш безжурно, та приговорюєш у свойму серцї: ось я, - другої такої немає;
вдовицею седїти не буду та й втрати в дїтях не зазнаю.
9
Но нагло, одного дня прийде на тебе одно й друге - вдовицтво й бездїцтво;
в повній мірі вдарять вони на тебе, дарма, що в тебе повно чародїїв та знахорів без лїку.
10
Безпечна, ти все говорила в твойму ледарстві: Хто бачить, хто знає?
Мудрість твоя й знаннє твоє звели тебе з розуму так, що ти в серцї мовляла: Я, а нїхто крім мене.
11
От же прийде на тебе лихая година: ти й не знати меш, звідки воно візьметься;
а нападе на тебе біда, що її годї буде відвернути;
несподївано впаде на тебе нужда, про яку ти й не гадаєш.
12
Оставайся ж із твоїм знахорством та з безлїком чарівників твоїх, що змалку тебе так займали;
хто знає, може поможеш собі, може й переможеш?
13
Ти аж утомилась, слухаючи дорадників твоїх;
нехай же виступлять ті дослїдувачі небес, і звіздарі, й ті, що з нового місяця віщують;
нехай вони врятують тебе від того, що невідклично прийде на тебе.
14
Глянь, та ж вони, як солома: огонь попалив їх;
- не змогли врятувати життя свого від поломя;
не лишилось анї углика, щоб загрітись, анї комина, щоб поседїти коло його.
15
От чим стали всї ті, що ти з ними працювала, та торгувала з молодощів твоїх.
Кожен блукав по своїй дорозї, й нема такого, щоб урятував тебе.