1
Так говорить Господь: Де лист розводний, що я дав матері вашій, і з ним її відправив?
або котрому то позичальникові мойму я вас торгом запродав?
Нї, вас за гріхи ваші продано, за переступи ваші відпущена мати ваша.
2
Чом се, як я прийшов, нїкого в вас не було, й коли я кликав, нїхто не обзивався?
Хиба ж рука моя стала коротша, щоб рятувати, або не стало в мене сили, щоб визволяти?
Та ж я моєю загрозою висушую море, а ріки в пустинї обертаю;
риби в них гниють без води, і гинуть од згаги.
3
Я небеса в темну тьму одягаю, наче веретою, я їх окриваю.
4
Господь Бог дав менї язик мудрих, щоб міг піддержувати знемогающого.
Він будить що-ранку, будить ухо моє, щоб я, як ученик, слухав.
5
Господь Бог відчинив менї ухо, й я не спротививсь, назад не подався.
6
Плечі мої дав я на побиваннє;
щоки мої на поличкованнє, та й лиця мого не одвертаю від наруги заплювання.
7
І Господь Бог помагає менї;
тим то я не стидаюсь, тим я й держу лице моє, мов кремінь, та й знаю, що стид мене не досягне.
8
Близько бо той, у кого менї справедливість;
хто ж хоче менї противитись?
Станьмо разом!
Хто хоче зо мною судитись?
нехай приступить ід менї!
9
Ось, Господь Бог помагає менї;
хто ж мене осудить?
Всї вони розпадуться, мов стара одежа, з'їдена моллю.
10
Хто зміж вас боїться Бога, слухає голосу раба Господнього?
Хто у темряві, без сьвітла ходить, - нехай вповає на імя Господнє й покладаєсь на Бога свого.
11
Ви ж усї, що роздуваєте огонь, узброєні палющими стрілами, - ійдїте в поломя вашого огню та стріл ваших, що їх запалили.
Се буде вам з руки моєї: у муках помрете!