- 1
- Возвеселися, неплідня, ти, що не роджала;
викликай радісним голосом, ти, що породїльнїх мук не знала; більше бо дїтей в опущеної, нїж у тої, що має мужа - говорить Господь.
- 2
- Розшири місце намету твого, розпростри ширше накривала пробутків твоїх;
годї тїснитись, - попусти довше верівки твої, вганяй глибоко в землю приколки наметові;
- 3
- Бо ти розпросторишся направо й налїво, а потомки твої загорнуть народи, й населять попустошені городи.
- 4
- Не бійся, не дознаєш стиду;
не лякайся, не зазнаєш наруги; забудеш сором молодощів своїх, і не згадаєш більше зневаги свого вдовування.
- 5
- Се бо сам твій творець стане мужем твоїм;
на ймя йому - Господь Саваот; він відкупитель твій, Сьвятий Ізраїля; він Богом всієї землї названий буде.
- 6
- Як жену, покинуту й опечалену духом, покликує тебе Господь;
як жену з молодощів, що був її одправив, - говорить Бог твій.
- 7
- На час невеличкий покинув я був тебе;
тепер же з великою любовю приймаю тебе.
- 8
- В запалї гнїву я на короткий час сховав був лице моє від тебе, тепер же вічною любовю помилую тебе, - говорить твій Господь.
- 9
- Се бо менї - як Нойові води: як я поклявся, що Нойові води не прийдуть вже більше на землю, оттак поклявся я, не гнївитись на тебе й тебе не карати.
- 10
- Гори бо з місця здвигнуться й горби похитнуться, - милість же моя не одвернесь од тебе, й заповіт миру мого не схитнеться, говорить милосердний до тебе Господь.
- 11
- О, ти, злиденна, метана бурею, без'одрадна!
Я укріплю тебе на каменї-рубинї, зроблю підвалини твої з сапфирів;
- 12
- І зроблю вікна в тебе з рубинів, а двері жемчужні, а всю ограду твою - з дорогого каміння.
- 13
- Дїти твої навчати ме сам Господь, і великий мир і гаразд буде проміж синами твоїми.
- 14
- Справедливість твоя скріпить тебе, далека будеш від гнету, нїщо тобі його боятись, страх не наближить ся до тебе.
- 15
- Будуть уставати на тебе, - та се не від мене, - і хто б нї узброївся проти тебе - погибне.
- 16
- Я сотворив коваля, він роздуває угля в огнї, і виковує, що йому треба до дїла;
- так і я сотворюю губителя до витрачення.
- 17
- Нїякий знаряд, зроблений проти тебе, не буде придатний;
та й всякий язик, що буде правуватись з тобою на судї, - ти обвинуватиш. Се є доля слуг Господнїх, се оправданнє їх від мене, - говорить Господь.
|